Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 10

Категорія: ЖИТТЯ

Біля виходу чекав він — великий, пухнастий, трохи кумедний. Одне вухо стирчить, друге звисає. Наче м’яку іграшку зібрали не за інструкцією.

Біля виходу чекав він — великий, пухнастий, трохи кумедний. Одне вухо стирчить, друге звисає. Наче м’яку іграшку зібрали не за інструкцією.

Viktor
9 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Біля виходу чекав він — великий, пухнастий, трохи кумедний. Одне вухо стирчить, друге звисає. Наче м’яку іграшку зібрали не за інструкцією.

Вранці зателефонувала знайома з притулку: — Виручай. Треба відвезти одного пса до ветеринара. Машина зламалася. Пів години — туди й…

Ніно! Сядь, нам треба поговорити, — почала Тамара, зовиця. — Ми тут з Олегом порадилися. Ти якась дивна останнім часом. Може, тобі до лікаря сходити? Якісь ліки попити? Жінка в твоєму віці не може так раптово змінюватися без причини. — Якої причини, Тамаро? — тихо запитала Ніна. — Ну, ти сама подивись на себе! Мовчки приходиш, мовчки йдеш. Якась блузка нова, якісь нові креми. Ти про сім’ю думаєш? Про чоловіка?

Ніно! Сядь, нам треба поговорити, — почала Тамара, зовиця. — Ми тут з Олегом порадилися. Ти якась дивна останнім часом. Може, тобі до лікаря сходити? Якісь ліки попити? Жінка в твоєму віці не може так раптово змінюватися без причини. — Якої причини, Тамаро? — тихо запитала Ніна. — Ну, ти сама подивись на себе! Мовчки приходиш, мовчки йдеш. Якась блузка нова, якісь нові креми. Ти про сім’ю думаєш? Про чоловіка?

Viktor
9 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ніно! Сядь, нам треба поговорити, — почала Тамара, зовиця. — Ми тут з Олегом порадилися. Ти якась дивна останнім часом. Може, тобі до лікаря сходити? Якісь ліки попити? Жінка в твоєму віці не може так раптово змінюватися без причини. — Якої причини, Тамаро? — тихо запитала Ніна. — Ну, ти сама подивись на себе! Мовчки приходиш, мовчки йдеш. Якась блузка нова, якісь нові креми. Ти про сім’ю думаєш? Про чоловіка?

У невеликому, затишному містечку Дубно, що на Рівненщині. Там, де величні стіни старого замку віддзеркалюються у спокійних водах річки, а…

— Поки я жива, хочу жити у квартирі, де народилася і виросла! Ви молоді, можете й самі собі на житло заробити. Мати ніби не розуміла, що заробити на квартиру в наш час не так-то просто. Особливо маючи маленьку дитину на руках і тільки одного дорослого, що працює в сім’ї.

— Поки я жива, хочу жити у квартирі, де народилася і виросла! Ви молоді, можете й самі собі на житло заробити. Мати ніби не розуміла, що заробити на квартиру в наш час не так-то просто. Особливо маючи маленьку дитину на руках і тільки одного дорослого, що працює в сім’ї.

Viktor
9 Травня, 20269 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Поки я жива, хочу жити у квартирі, де народилася і виросла! Ви молоді, можете й самі собі на житло заробити. Мати ніби не розуміла, що заробити на квартиру в наш час не так-то просто. Особливо маючи маленьку дитину на руках і тільки одного дорослого, що працює в сім’ї.

— Ти у своєму розумі? Ми ледве переживаємо з нею свята, а ти її запросив пожити? — обурилася Ксюша. —…

– Віка, я ось що хотів сказати. Ти могла б квартиру і в кращому стані нам залишити. Ми приїхали – пил скрізь, посуд брудний у раковині, плита у жиру. Неприємно, чесно кажучи, – незворушно заявив вітчим

– Віка, я ось що хотів сказати. Ти могла б квартиру і в кращому стані нам залишити. Ми приїхали – пил скрізь, посуд брудний у раковині, плита у жиру. Неприємно, чесно кажучи, – незворушно заявив вітчим

Viktor
9 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Віка, я ось що хотів сказати. Ти могла б квартиру і в кращому стані нам залишити. Ми приїхали – пил скрізь, посуд брудний у раковині, плита у жиру. Неприємно, чесно кажучи, – незворушно заявив вітчим

– Віка, люба, послухай мене. Нам потрібна твоя допомога, ти це хоч розумієш? Потрібна допомога… – плакала мама. Вікторія замотала…

– Ану – пішли геть! – несподівано скомандував завжди тихий тато. Дорослі дочки постали перед ним зовсім в іншому світлі – зовсім несприятливому

– Ану – пішли геть! – несподівано скомандував завжди тихий тато. Дорослі дочки постали перед ним зовсім в іншому світлі – зовсім несприятливому

Viktor
9 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ану – пішли геть! – несподівано скомандував завжди тихий тато. Дорослі дочки постали перед ним зовсім в іншому світлі – зовсім несприятливому

– Що – і пиріг ця спекла? – Поцікавилася Світлана. І додала: – Як же вона хоче заміж! Марина єхидно…

-Хочу рюкзачок. Ось такий, – і Вероніка показала фотографію на сайті, де його можна замовити. Не дуже дорогий. Але якісний. Такий, який вона давно хотіла. -Добре, піде, – відповів Олег. До цього Вероніка якось соромилася говорити прямо. То натякала, то просила. Але кожен раз додавала – “це просто варіант, а ти сам вирішуй”.

-Хочу рюкзачок. Ось такий, – і Вероніка показала фотографію на сайті, де його можна замовити. Не дуже дорогий. Але якісний. Такий, який вона давно хотіла. -Добре, піде, – відповів Олег. До цього Вероніка якось соромилася говорити прямо. То натякала, то просила. Але кожен раз додавала – “це просто варіант, а ти сам вирішуй”.

Viktor
9 Травня, 20269 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до -Хочу рюкзачок. Ось такий, – і Вероніка показала фотографію на сайті, де його можна замовити. Не дуже дорогий. Але якісний. Такий, який вона давно хотіла. -Добре, піде, – відповів Олег. До цього Вероніка якось соромилася говорити прямо. То натякала, то просила. Але кожен раз додавала – “це просто варіант, а ти сам вирішуй”.

Уявляєш, мені на роботі премію дали. Олег явно хвалився. І Вероніка була за нього рада. Та й за себе теж….

Невістко! Значить так! Або ти до кінця тижня знаходиш роботу, або я міняю замки в дверях, — несподівано сказала свекруха. — Крапка. Оксана повільно підняла очі. У її погляді читалася суміш здивування. — Що ви кажете? — Те, що чуєш. — Галина Петрівна схопила серветку й почала витирати розлитий чай. — Три роки. Рівно три роки я спостерігала за цим театром одного актора. Досить. Моє терпіння вичерпалося.

Невістко! Значить так! Або ти до кінця тижня знаходиш роботу, або я міняю замки в дверях, — несподівано сказала свекруха. — Крапка. Оксана повільно підняла очі. У її погляді читалася суміш здивування. — Що ви кажете? — Те, що чуєш. — Галина Петрівна схопила серветку й почала витирати розлитий чай. — Три роки. Рівно три роки я спостерігала за цим театром одного актора. Досить. Моє терпіння вичерпалося.

Viktor
9 Травня, 20269 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Невістко! Значить так! Або ти до кінця тижня знаходиш роботу, або я міняю замки в дверях, — несподівано сказала свекруха. — Крапка. Оксана повільно підняла очі. У її погляді читалася суміш здивування. — Що ви кажете? — Те, що чуєш. — Галина Петрівна схопила серветку й почала витирати розлитий чай. — Три роки. Рівно три роки я спостерігала за цим театром одного актора. Досить. Моє терпіння вичерпалося.

Буча — це місто, яке колись славилося своїми спокійними парками та високими соснами, стало місцем, де одна родина намагалася віднайти…

У 55 зустрів молоду дівчину. Так закрутила мені голову, що наважився створити з нею родину. Однак, швидко пожалів.про стошо кує,як вам вчи нок чоло віка?…

У 55 зустрів молоду дівчину. Так закрутила мені голову, що наважився створити з нею родину. Однак, швидко пожалів.про стошо кує,як вам вчи нок чоло віка?…

Viktor
9 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до У 55 зустрів молоду дівчину. Так закрутила мені голову, що наважився створити з нею родину. Однак, швидко пожалів.про стошо кує,як вам вчи нок чоло віка?…

Тиждень тому мені виповнилося 55. Однак, цю круглу дату я відсвяткував не з родиною, на жаль. Моїй другій жінці Кароліні…

— Я просто не очікував, що ти стільки їси. Знаєш, скільки коштує твоя вечеря? Майже дві тисячі! А ще кажуть, що утримувати жінку недорого. Надя відчула, як обличчя заливає рум’янець. Не від сорому — від гніву та розчарування. Перед нею сидів не той чоловік, за якого вона збиралася заміж. Не той, хто казав, що «кохана жінка не повинна ні в чому мати потреби».

— Я просто не очікував, що ти стільки їси. Знаєш, скільки коштує твоя вечеря? Майже дві тисячі! А ще кажуть, що утримувати жінку недорого. Надя відчула, як обличчя заливає рум’янець. Не від сорому — від гніву та розчарування. Перед нею сидів не той чоловік, за якого вона збиралася заміж. Не той, хто казав, що «кохана жінка не повинна ні в чому мати потреби».

Viktor
8 Травня, 20268 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Я просто не очікував, що ти стільки їси. Знаєш, скільки коштує твоя вечеря? Майже дві тисячі! А ще кажуть, що утримувати жінку недорого. Надя відчула, як обличчя заливає рум’янець. Не від сорому — від гніву та розчарування. Перед нею сидів не той чоловік, за якого вона збиралася заміж. Не той, хто казав, що «кохана жінка не повинна ні в чому мати потреби».

Надя поправила волосся, дивлячись у дзеркало ресторанного туалету. Сьогодні був особливий вечір — Артем запросив її в один із найдорожчих…

– Ось так! Дивіться документи. – Іван пішов до машини і дістав папку. – Тут один власник, це я. Все зроблено ще до весілля. Пам’ятаєте новосілля, як ви сварилися з моїми? Адже вони мали рацію. У гості можна, але на запрошення. Мені спокій сім’ї дорожчий. – Головне тепер папки не переплутати. Червона для твоїх, синя для моїх. Не думав, що всі захочуть не лише у гості.

– Ось так! Дивіться документи. – Іван пішов до машини і дістав папку. – Тут один власник, це я. Все зроблено ще до весілля. Пам’ятаєте новосілля, як ви сварилися з моїми? Адже вони мали рацію. У гості можна, але на запрошення. Мені спокій сім’ї дорожчий. – Головне тепер папки не переплутати. Червона для твоїх, синя для моїх. Не думав, що всі захочуть не лише у гості.

Viktor
8 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ось так! Дивіться документи. – Іван пішов до машини і дістав папку. – Тут один власник, це я. Все зроблено ще до весілля. Пам’ятаєте новосілля, як ви сварилися з моїми? Адже вони мали рацію. У гості можна, але на запрошення. Мені спокій сім’ї дорожчий. – Головне тепер папки не переплутати. Червона для твоїх, синя для моїх. Не думав, що всі захочуть не лише у гості.

Будівництво будинку йшло швидко. Молоді люди збиралися за півроку вже переїжджати з орендованої квартири до свого будинку. Будинок за власним…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
  • – Я не прошу тебе любити мене, – сказав він. – І не збираюся купувати твою згоду. Можу допомогти із лікарнею, відвезти, зустріти. Можу взагалі зникнути, якщо тобі так легше. Але малюка шкода. І тебе також. – Мене не треба шкодувати! – Тоді не буду. Але чай запропоную. Олена несподівано засміялася. Вперше за кілька тижнів.
  • — Зачекай, — я перегородив їй шлях до машини. — Ти розумієш, що ти зараз робиш? Ти просто кидаєш дітей і тікаєш. Ми з мамою не наймалися на безкоштовних нянь без попередження. У нас теж були плани на ці дні
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes