Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Бумеранг прuлетів: ліквідовaно зраднuка Укрaїни, який комaндувaв штaбом “армiї” “ДНР”. Фото

Бумеранг прuлетів: ліквідовaно зраднuка Укрaїни, який комaндувaв штaбом “армiї” “ДНР”. Фото

admin
25 Червня, 202225 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Бумеранг прuлетів: ліквідовaно зраднuка Укрaїни, який комaндувaв штaбом “армiї” “ДНР”. Фото

Українські воїни ліквідували зрадника Олександра Погребняка із Макіївки. Він із 2014 року воював проти України під час війни на Донбасі.

Обіймав посаду начальника штабу так званого “1-го армійського корпусу ДНР”. Про ліквідацію окупанта повідомив офіцер ЗСУ Анатолій Штефан.

“Погребняк Олександр “Прапор” із м. Макіївка Донецької обл., псевдопідполковник, командир орків 1 АК РОА. Зрадника наздогнала карма”, – написав він.

Олександра Погребняка "Прапора" ліквідовано

За даними блогера Necro Mancer, народився зрадник 1973 року в українській Макіївці і після початку війни на Донбасі воював проти України.

“Підполковник Погребняк Олександр Миколайович 1973 р.н. на прізвисько “Прапор” з Макіївки особисто брав участь у багатьох гарячих точках Донбасу з 2014 року і нарешті 22/06/22 таки делегіонерився”, – пише блогер.

Зрадник народився в українській Макіївці
Терористи ОРДО підтверджують, що Погребняк був "командиром"

З серпня 2016 року цього терориста внесено на сайт “Миротворець”. Там, зокрема, зазначено, що Погребняк на той момент обіймав посаду заступника начальника штабу гаубичного артилерійського дивізіону 5 омсбр, в/ч 08805 1 АК МО “ДНР”.

У травні 2018 року він входив до НВФ “Легіон”, був начальником 2-ї частини, отримав звання “підполковник ДНР”.

Зрадник воював проти України з 2014 року

До речі, термінову службу зрадник проходив у 1991-93 роках – у Збройних силах України. Отже, взявши до рук зброю і направивши її проти України, він зрадив свою військову присягу.

Погребняк на "Миротворці"

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

Ну, xiбa цe нe знaк з нeбa? Пaтpiapx Киpилo впaв пiд чac ocвячeння xpaму у Нoвopociйcьку пocлизнувcя нa мapмуpi
Віктoрія Сюмaр екстрeно звернулaся до білoрyсів: Сьогoдні я проснулaсь рівно в 4.00 ранку від буквaльно стрyсу хaти… Так от…

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Viktor
12 Січня, 202612 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Цікаве за сьогодні

  • Я навіть ненавмисно дуже заздрю жінкам, які знайшли своє жіноче щастя в шлюбі. Я завжди вважала свій шлюб вдалим і надійним. Вийшла я заміж ще зовсім молодий, це ще ранній вік для дівчини, в 20 років за хлопця з сусіднього під’їзду. У нас була взаємна щира любов і незабаром ми з ним одружилися. Скоро з’явився на світло Олександр, а через 3 роки — Ігор. Жили ми добре, весело, сперечалися дуже рідко. І мені так подобалася моє життя, що часто сама собі заздрила навіть. Так минуло 25 років нашої щасливої сімейної житті. Хлопчаки наші виросли, одружилися. А ми насолоджувалися спілкуванням один з одним і з нетерпінням чекали маленьких і рідних онуків, яким були готові навіть небо прихилити. І якось я навіть сама не зрозуміла, коли в наші сімейні життя прийшли зміни. Ні, мій чоловік залишався таким же в стосунках, але він вирішив кардинально поміняти свій імідж. Так би мовити, омолодитися, як ніби. Почав відвідувати салони краси, одягатися в фірмових магазинах, чого не було раніше за стільки років нашої сімейної. Гроші ми мали хоч і не великі, але відкладали останні роки чимало, адже діти в нашій допомоги вже не потребували…
  • – Ти не забула випадково, що ця дача належить мені? Мамо, я тебе попереджала, що сестру я тут бачити більше не хочу. Я не готова потім робити ремонт на дачі та вигрібати два дні сміття після неї. Я її добре знаю
  • “Дай мені, будь ласка, грошей, я куплю собі та дітям новий одяг.
  • Віра відкрила невеликий магазин, який був прибудовою до їхнього будинку. Мешканці села та проїжджаючі часто заходили до магазину за продуктами, кавою та випічкою, яку Віра сама пекла. Магазин приносив непоганий дохід. Коли Сергій приїжджав із рейсу, Віра чекала на нього з накритим столом. – Привіт. Як з’їздив? – Запитала Віра. Вона завжди зустрічала чоловіка з макіяжем та красиво одягнена.
  • – Давайте, я допоможу вам зі столу прибрати, – сказала вона Ганні Романівні й не навмисне спіткнулася за край скатертини. Падаючи, вона бачила округлі очі мами Стаса. Коли Юля вибралася з уламків, то виявила, що перука з’їхала набік. Ганна Романівна затулила руками обличчя і вибігла з кімнати, голосно схлипуючи.
  • Коли я увійшла в під’їзд, то почула крики. Виявляється це свекруха так верещала на мою дитину. Бачили б ви, що вона зробила з нею… Мені довелося ще довго заспокоювати донечку.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes