Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Бумеранг прuлетів: ліквідовaно зраднuка Укрaїни, який комaндувaв штaбом “армiї” “ДНР”. Фото

Бумеранг прuлетів: ліквідовaно зраднuка Укрaїни, який комaндувaв штaбом “армiї” “ДНР”. Фото

admin
25 Червня, 202225 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Бумеранг прuлетів: ліквідовaно зраднuка Укрaїни, який комaндувaв штaбом “армiї” “ДНР”. Фото

Українські воїни ліквідували зрадника Олександра Погребняка із Макіївки. Він із 2014 року воював проти України під час війни на Донбасі.

Обіймав посаду начальника штабу так званого “1-го армійського корпусу ДНР”. Про ліквідацію окупанта повідомив офіцер ЗСУ Анатолій Штефан.

“Погребняк Олександр “Прапор” із м. Макіївка Донецької обл., псевдопідполковник, командир орків 1 АК РОА. Зрадника наздогнала карма”, – написав він.

Олександра Погребняка "Прапора" ліквідовано

За даними блогера Necro Mancer, народився зрадник 1973 року в українській Макіївці і після початку війни на Донбасі воював проти України.

“Підполковник Погребняк Олександр Миколайович 1973 р.н. на прізвисько “Прапор” з Макіївки особисто брав участь у багатьох гарячих точках Донбасу з 2014 року і нарешті 22/06/22 таки делегіонерився”, – пише блогер.

Зрадник народився в українській Макіївці
Терористи ОРДО підтверджують, що Погребняк був "командиром"

З серпня 2016 року цього терориста внесено на сайт “Миротворець”. Там, зокрема, зазначено, що Погребняк на той момент обіймав посаду заступника начальника штабу гаубичного артилерійського дивізіону 5 омсбр, в/ч 08805 1 АК МО “ДНР”.

У травні 2018 року він входив до НВФ “Легіон”, був начальником 2-ї частини, отримав звання “підполковник ДНР”.

Зрадник воював проти України з 2014 року

До речі, термінову службу зрадник проходив у 1991-93 роках – у Збройних силах України. Отже, взявши до рук зброю і направивши її проти України, він зрадив свою військову присягу.

Погребняк на "Миротворці"

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

Ну, xiбa цe нe знaк з нeбa? Пaтpiapx Киpилo впaв пiд чac ocвячeння xpaму у Нoвopociйcьку пocлизнувcя нa мapмуpi
Віктoрія Сюмaр екстрeно звернулaся до білoрyсів: Сьогoдні я проснулaсь рівно в 4.00 ранку від буквaльно стрyсу хaти… Так от…

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Три тижні… Кожна вільна хвилина… Але я не зупинялася. Бо хотіла, щоб сестра сказала: «Ти молодець». Я хотіла цього дитячого «молодець» так, ніби мені досі десять і я принесла додому п’ятірку…І от вона приміряла, навіть обійняла мене. Я розтанула. А потім.. А потім я навіть не піодозрзювала, який «молодець» на мене чекатиме.
  • – А ти думай про хороше, адже у нього є сила волі, раз кинув вживати, це вже великий подвиг. Так хвали його як можна частіше, і він буде старатися, і хоч сварки у вас не буде… А грошей вічно мало. Адже він їсть все підряд, не просить нічого, крім картоплі, яку й вирощує сам… Антоніна замовкла й пішла. А Сашко одного разу підійшов до Дар’ї й запитав, чи потрібна допомога по господарству. 
  • Кавалер—бізнесмен прийшов у ресторан без гаманця, щоб перевірити мене на меркантильність. тоді я нерозгубилася… Ось що зробила…
  • — Що це? — Іра перебирала документи, їй знадобився паспорт чоловіка, який вона шукала в його сумці. Але паспорт «зачепив» ще щось. — Я думав, що ти це не знайдеш… — пробурмотів Андрій, червоніючи…
  • — Ти що, зовсім безрука? Святковий день матері вирішила зіпсувати? — просичав Віталій, боляче стискаючи під столом зап’ясток дружини. Він посміхався гостям, а їй раптом потемніло в очах.
  • — Ви не думайте, я ні на що не претендую, у мене просто знайомих тут немає і грошей зайвих на готель. — Так, зрозуміло. Усі ми були молодими, пий чай. — Катрусю, я вдома, – Борис відчинив ворота, щоб загнати машину в гараж, не звернувши уваги, що, крім дружини, хтось іще сидить на терасі. Дружина в теплу пору року часто чекала його на вулиці.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes