В Україні шахраї навчилися виготовляти фальшиві гроші, які практично неможливо відрізнити від справжніх. «Банкноти» підсовують у магазинах, дають разом зі здачею в транспорті і навіть намагаються збути через термінали.
Про те, як працюють фальшивомонетники в Україні і що робити, щоб не стати жертвою, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Фальшиві гроші поширюють у мережі і через дрібні магазини, розповідає радник голови правління одного з банків Василь Невмержицький. В інтернеті можна натрапити на десятки оголошень, в яких за 20% від номіналу готові продати від 10 тис. підроблених гривень.
Продавці фальшивок найчастіше стверджують, що їхні «гроші» приймають термінали, а без спеціальної техніки «банкноти» неможливо відрізнити від справжніх. Якісні підробки дійсно трапляються, але рідко. Найчастіше це купюри номіналом 500 грн. Хоча більшість несправжніх купюр низької якості, додає виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
«Як правило, якість підроблених банкнот значно гірша, ніж у справжніх. Але іноді розпізнати фальшивку буває досить складно», – пояснює експертка. Рідше підробляють купюри номіналом до 100 грн: це невигідно. Поліція час від часу «накриває» фальшивомонетників, які в домашніх умовах виготовляють валізи готівки.
Виробники фальшивок передають їх реалізаторам, а ті створюють акаунти в Telegram і розміщують інформацію на профільних форумах. Далі діє два канали:
- гроші або надсилають «Новою поштою» (якщо посилка правильно запакована, розкривати і перевіряти її не мають права);
- або доставляють «скарбами». В такому разі товар передають «скарбменам», які ховають його на вулицях і надсилають клієнтові карту і опис «схованки».
Як розповіли в одному з банків, найчастіше фальшиві гроші до кас навіть не доходять. Їх збувають у громадському транспорті, в кіосках, дрібних магазинах. Якщо ж гроші з якоїсь причини і потрапили в банк, то їх відразу ж вилучають, скеровують на дослідження в НБУ.
Згідно із законом Нацбанк проводить таку експертизу безплатно. Але якщо виявиться, що гроші фальшиві, їх не повернуть. У такому разі потрібно писати заяву в поліцію: правоохоронці мають розслідувати, хто і як поширює фальшивки.
І хоча «продавці» й запевняють, що їхню фальшивку «з’їсть» термінал, насправді це не так. У всякому разі самі банківські установи заявляють: це практично неможливо. Термінали оснащені сучасними детекторами, які легко помітять підробку.
Фальшиві гроші:
- виготовляються з менш якісного паперу;
- часто вже не просвічуються;
- відрізняються на дотик;
- не мають всіх захисних елементів справжніх гривень.
Як не стати жертвою фальшивомонетників
Правила прості, розповідає Коробкова. Але якщо їх дотримуватися, то ймовірність виявити у своєму гаманці несправжню банкноту буде вкрай низькою.
- По-перше, варто з особливою увагою перевіряти купюру номіналом у 500 грн 2006 року випуску. Вони мають особливий попит у фальшивомонетників.
- По-друге, не варто розраховуватися великими купюрами в громадському транспорті, кіосках, маленьких магазинах, в яких не встановили на касах спеціальні детектори.
- По-третє, варто ознайомитися на сайті НБУ з описом захисних елементів і зовнішнім виглядом поширених банкнот. Наприклад, ось тут можна прочитати про 1000 грн.
Головна ж порада: поступово переходити на безготівкові розрахунки. Це не тільки убезпечить від фальшивок, а й дасть можливість уникнути крадіжки і втрати коштів. Правда, якщо ви всі свої гроші зберігайте в банку, також акуратно варто поводитись із банківською картою і дотримуватися всіх заходів безпеки.
