Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Борошно + вода! Ніхто не вірить, що я готую їх так просто. Смакота до чаю з нічого!

Борошно + вода! Ніхто не вірить, що я готую їх так просто. Смакота до чаю з нічого!

admin
3 Червня, 20203 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до Борошно + вода! Ніхто не вірить, що я готую їх так просто. Смакота до чаю з нічого!

Рецепт допоможе вам приготувати найпростіший десерт до чаю, який точно сподобається всім ласунам у вашій родині.

Для приготування вам будуть потрібні такі інгредієнти:

  • вода – 300 мл;
  • борошно – близько 400 г;
  • сіль – дрібка;
  • дріжджі – 1 ч.л.

Для приготування сиропу необхідно:

  • сік лимона – 1 ч.л;
  • вода і цукор по 1 ст.л.

Процес приготування десерту

Теплу воду змішуємо з цукром і сіллю, дріжджами і перемішуємо до однорідності.

Борошно просіваємо і частинами всипаємо в рідку основу. Тісто має бути густим, як домашня сметана.

Накриваємо плівкою і залишаємо на 1 годину в теплому місці.

Викладаємо тісто в щільний пакет, обрізаємо куточок або в кондитерський мішок.

Розігріваємо досить соняшникової олії і по невеликій кульці тіста видавлюємо в олію.

Борошно + вода: ніхто не вірить, що я готую їх так просто. Смакота до чаю з нічого

Обсмажуємо з усіх боків до золотистого кольору.

Для сиропу змішуємо всі інгредієнти, ставимо на невеликий вогонь і варимо на помірному нагріванні близько 7 хвилин.

Кульки опускаємо в сироп і просочуємо ним, виймаємо.

Порада: частину кульок, крім сиропу, можна ще опустити в розтоплений шоколад, чорний або молочний на ваш смак.

Борошно + вода: ніхто не вірить, що я готую їх так просто. Смакота до чаю з нічого
Борошно + вода: ніхто не вірить, що я готую їх так просто. Смакота до чаю з нічого

Джерело

Навігація записів

Пролунала різка заява про Порошенка! “Прийти і вручити особисто в руки”!
Знаменитий Тірольський пиріг із заварним кремом! Простіше, аніж здається!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes