Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Біжu, окупанте, біжu”: У мережі з’явuлося відео, як ЗСУ гaняють військoвих РФ за дoпомогою американських мінoметів M224

“Біжu, окупанте, біжu”: У мережі з’явuлося відео, як ЗСУ гaняють військoвих РФ за дoпомогою американських мінoметів M224

admin
6 Червня, 20226 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Біжu, окупанте, біжu”: У мережі з’явuлося відео, як ЗСУ гaняють військoвих РФ за дoпомогою американських мінoметів M224

Українські захисники поділилися кумедним відео того, як російські окупанти тікають від них на південних позиціях. По загарбниках бійці били з американських мінометів М224, передають Патріоти України.

Бій зокрема вела 36-та окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Ролик опублікував Telegram-канал “Оперативний ЗСУ”. На кадрах група російських військових бігає лісопосадкою, намагаючись врятуватися від смерті.

Паралельно захисники показали, що стріляли по ворожих позиціях із 60-міліметрових легких мінометів М224 американського виробництва. “Біжи, окупанте, біжи! Мінометники з 36-ї бригади ганяють орків за допомогою M224 на півдні України”, – йдеться у пості. Ролик супроводили куплетом із пісні січових стрільців “Ой у лузі червона калина”, яка стала своєрідним гімном нинішньої війни.

60-мм легкий міномет M224 – це гладкоствольна дульнозарядна зброя з великим кутом обстрілу, що використовується для безпосередньої підтримки наземних військ. Він широко використовувався США у війні в Афганістані.

Навігація записів

На Лугaнщині пoрaнили зaступника кoмандира спeцполку Кaдирова: йому довелoся тікaти через атaку ЗСУ
Зеленський вiдвiдав пeредові пoзиції укрaїнських зaхисників на Зaпорiжжі

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Олена пам’ятала розповіді своєї матері та назавжди засвоїла, що не можна чуже брати. Ні в кого! І своє не давати. Але донька слухати не хоче, що з нею вдієш. Постійно обмінюється один з одним. Не хотіла вона бабусі розповідати, але інакше переконати Аню не вийде. У п’ятницю ввечері Олена повезла доньку до бабусі. Аня любила стареньку і їздила до неї із задоволенням, але цього разу сиділа в машині тихо, всім своїм нещасним виглядом показуючи, що ображається.
  • “Курортниця” з третього поверху: Ціна материнського щастя
  • Соломії виповнилося тридцять, коли на світ з’явився маленький Матвій. Це була довгоочікувана, але складна дитина. Перші місяці життя сина злилися для неї в один безкінечний день, сповнений безсонних ночей і постійної тривоги.
  • – Світлано, я не хочу тобі диктувати, що робити. Це твоє рішення. Тільки нагадую: ти опинилася на вулиці в шістнадцять. І все, що маєш, – лише твоя заслуга. Ти нікому нічого не винна
  • Бабусю, а скільки коштують у вас горіхи? Жінка підняла голову. На Людмилу подивилися добрі, неймовірно втомлені очі, оточені сіткою глибоких зморшок. — Ой, добрий вечір, доню, — голос бабусі трохи тремтів від холоду. — Та небагато вони коштують. Я й дешевше віддам, аби тільки вже розійшлося все. Бо мені ще на автобус встигнути треба, а він останній через пів години. — Ви далеко живете? — Людмила відчула, як холодний вітер пробирається під її пальто, і їй стало ніяково від того, що вона стоїть тут у дорогому взутті, а ця жінка мерзне на бетоні. — У селі, дитино… Вишневе називається. Тут воно ніби й недалеко, але поки доїдеш, поки до хати дійдеш — то вже й ніч. Людмила подивилася на товар. Чотири пакети горіхів, три банки огірків і маленька баночка з чимось червоним, схожим на малину. — Я заберу все, — несподівано для самої себе сказала Людмила
  • Після розлучення я залишилася майже без усього, що вважала своїм життям. У мене лишилася тільки стара мамина хата в карпатському селі — та сама, куди я роками збиралася поїхати “якось потім”. Я приїхала туди з однією валізою, переконана, що просто сховаюся від чужих поглядів хоча б на кілька тижнів.Та я навіть уявити не змогла, який «сюрприз» на мене там чекатиме..
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes