Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 79

Автор: Viktor

Я приїхала з Іспанії всього на два тижні, та він мене знайшов. Благав повернутися, хоча самий одружений

Я приїхала з Іспанії всього на два тижні, та він мене знайшов. Благав повернутися, хоча самий одружений

Viktor
27 Січня, 202627 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я приїхала з Іспанії всього на два тижні, та він мене знайшов. Благав повернутися, хоча самий одружений

Я вже дуже давно не живу в Україні. Після закінчення інституту поїхала до старшої сестри в Іспанію. Вона там заміж…

Яні на двадцятиріччя батьки подарували шикарний подарунок – квартиру.

Яні на двадцятиріччя батьки подарували шикарний подарунок – квартиру.

Viktor
27 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Яні на двадцятиріччя батьки подарували шикарний подарунок – квартиру.

Яні на двадцятиріччя батьки подарували шикарний подарунок – квартиру. — Донечко, ця квартира – твоя впевненість у майбутньому. Що б…

«Я привів свою коханку пожити з нами, а ти можеш переночувати на кухні», — заявив чоловік, але він не знав, що я вже викликала її чоловіка за цією адресою.

«Я привів свою коханку пожити з нами, а ти можеш переночувати на кухні», — заявив чоловік, але він не знав, що я вже викликала її чоловіка за цією адресою.

Viktor
27 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до «Я привів свою коханку пожити з нами, а ти можеш переночувати на кухні», — заявив чоловік, але він не знав, що я вже викликала її чоловіка за цією адресою.

Двері відчинилися без попередження. Мій чоловік Олег не мав звички користуватись ключами, коли я була вдома — завжди телефонував, щоб…

– Юлю, що думаєш? Настав час розсаду на вікна ставити. Тітонька завжди так робила, у травні поїдемо дивитися, а поки готуйся. Юля не знала, що сіяти. Точніше знала, не дарма ж дитинство пройшло в селі, та й з мамою можна порадитись. Кількість! Вирішила мінімум, треба спочатку спробувати все. І ось настав травень. Такий довгоочікуваний після зими та весни, що затяглася.

– Юлю, що думаєш? Настав час розсаду на вікна ставити. Тітонька завжди так робила, у травні поїдемо дивитися, а поки готуйся. Юля не знала, що сіяти. Точніше знала, не дарма ж дитинство пройшло в селі, та й з мамою можна порадитись. Кількість! Вирішила мінімум, треба спочатку спробувати все. І ось настав травень. Такий довгоочікуваний після зими та весни, що затяглася.

Viktor
27 Січня, 202627 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Юлю, що думаєш? Настав час розсаду на вікна ставити. Тітонька завжди так робила, у травні поїдемо дивитися, а поки готуйся. Юля не знала, що сіяти. Точніше знала, не дарма ж дитинство пройшло в селі, та й з мамою можна порадитись. Кількість! Вирішила мінімум, треба спочатку спробувати все. І ось настав травень. Такий довгоочікуваний після зими та весни, що затяглася.

– Юлю, у нас є дача! – Ці слова, сказав чоловік з радістю і великим натхненням. – Ми ж так…

А зараз у цьому кафе, після його слів, їй так захотілося притулитися до нього, щоб поринути в його затишні обійми, щоб зробити його щасливим. Вона підняла на нього очі і він, мабуть, прочитав її думки, бо взяв її руку і почав цілувати долоню.

А зараз у цьому кафе, після його слів, їй так захотілося притулитися до нього, щоб поринути в його затишні обійми, щоб зробити його щасливим. Вона підняла на нього очі і він, мабуть, прочитав її думки, бо взяв її руку і почав цілувати долоню.

Viktor
27 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до А зараз у цьому кафе, після його слів, їй так захотілося притулитися до нього, щоб поринути в його затишні обійми, щоб зробити його щасливим. Вона підняла на нього очі і він, мабуть, прочитав її думки, бо взяв її руку і почав цілувати долоню.

Таня прожила з Ігорем п’ять років, але так і не дочекалася запрошення до РАЦСу. Дівчина була чудовою господаркою. А ще…

– Я ніколи не відчувала себе неповноцінною, навпаки, пишалася тим, що карнавальний костюм мені не купили в магазині, а зробили своїми руками. І такого більше ніхто не мав, – сказала Тася. – Це зараз все це здається тобі не важливим. А от коли над твоєю дитиною однокласники сміятимуться через те, що в неї телефон допотопний, ти зрозумієш, що я мала на увазі.

– Я ніколи не відчувала себе неповноцінною, навпаки, пишалася тим, що карнавальний костюм мені не купили в магазині, а зробили своїми руками. І такого більше ніхто не мав, – сказала Тася. – Це зараз все це здається тобі не важливим. А от коли над твоєю дитиною однокласники сміятимуться через те, що в неї телефон допотопний, ти зрозумієш, що я мала на увазі.

Viktor
27 Січня, 202627 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я ніколи не відчувала себе неповноцінною, навпаки, пишалася тим, що карнавальний костюм мені не купили в магазині, а зробили своїми руками. І такого більше ніхто не мав, – сказала Тася. – Це зараз все це здається тобі не важливим. А от коли над твоєю дитиною однокласники сміятимуться через те, що в неї телефон допотопний, ти зрозумієш, що я мала на увазі.

– Мамо, а я заміж виходжу, – сказала Тася. Вони щойно повечеряли й ще сиділи на кухні. Мая – молодша…

Чоловік прийшов з роботи. Зайшов на кухню і сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поруч сало і солоні огірки.

Чоловік прийшов з роботи. Зайшов на кухню і сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поруч сало і солоні огірки.

Viktor
26 Січня, 202626 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Чоловік прийшов з роботи. Зайшов на кухню і сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поруч сало і солоні огірки.

Чоловік прийшов з роботи. Зайшов на кухню і сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поруч…

– Я пообіцяла, що ти Каті (так звати сестру чоловіка) макіяж зробиш, бо вона на день народження йде, а тебе все немає і слухавку не береш. Донька тебе вже годину чекає. – Не підіймала слухавку, бо зайнята була, а до Каті я не поїду. В мене інші плани. – Нікуди твої плани не подінуться, а Катя поспішає. Зроби їй макіяж і роби, що хочеш. Та я вирішила, що здоров’я мені важливіше за плани свекрухи. Цього Вікторія Павлівна не чекала і накинулась на мене зі звинуваченнями.

– Я пообіцяла, що ти Каті (так звати сестру чоловіка) макіяж зробиш, бо вона на день народження йде, а тебе все немає і слухавку не береш. Донька тебе вже годину чекає. – Не підіймала слухавку, бо зайнята була, а до Каті я не поїду. В мене інші плани. – Нікуди твої плани не подінуться, а Катя поспішає. Зроби їй макіяж і роби, що хочеш. Та я вирішила, що здоров’я мені важливіше за плани свекрухи. Цього Вікторія Павлівна не чекала і накинулась на мене зі звинуваченнями.

Viktor
26 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я пообіцяла, що ти Каті (так звати сестру чоловіка) макіяж зробиш, бо вона на день народження йде, а тебе все немає і слухавку не береш. Донька тебе вже годину чекає. – Не підіймала слухавку, бо зайнята була, а до Каті я не поїду. В мене інші плани. – Нікуди твої плани не подінуться, а Катя поспішає. Зроби їй макіяж і роби, що хочеш. Та я вирішила, що здоров’я мені важливіше за плани свекрухи. Цього Вікторія Павлівна не чекала і накинулась на мене зі звинуваченнями.

Моя свекруха дуже часто вирішує коли і що я маю робити. У нас з цього приводу бувають суперечки, бо вона…

Коли я виходила заміж за Олега, то він мав хіба стару машину, яка ледь їздила. Жили ми бідно, просили гроші в батьків на мівіну та чай. Потім я взагалі продала все золото (навіть сережки покійної бабусі) та позичила в родичів пару тисяч доларів, аби ми з Олегом почали бізнес – служба таксі. І от минуло понад 10 років. Ми вже живемо у достатку, маємо багато грошей. Однак, я навіть не здогадувалася, що через одну жінку наш шлюб зруйнується…

Коли я виходила заміж за Олега, то він мав хіба стару машину, яка ледь їздила. Жили ми бідно, просили гроші в батьків на мівіну та чай. Потім я взагалі продала все золото (навіть сережки покійної бабусі) та позичила в родичів пару тисяч доларів, аби ми з Олегом почали бізнес – служба таксі. І от минуло понад 10 років. Ми вже живемо у достатку, маємо багато грошей. Однак, я навіть не здогадувалася, що через одну жінку наш шлюб зруйнується…

Viktor
26 Січня, 202626 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли я виходила заміж за Олега, то він мав хіба стару машину, яка ледь їздила. Жили ми бідно, просили гроші в батьків на мівіну та чай. Потім я взагалі продала все золото (навіть сережки покійної бабусі) та позичила в родичів пару тисяч доларів, аби ми з Олегом почали бізнес – служба таксі. І от минуло понад 10 років. Ми вже живемо у достатку, маємо багато грошей. Однак, я навіть не здогадувалася, що через одну жінку наш шлюб зруйнується…

Коли я виходила заміж за Олега, то в коханого за душею нічого не було, хіба старесенький Ланос. Пишне весілля ми…

— Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати, вона ж наша! – Твоя Дашка, – батько різко смикнув кермо, – скрізь гадить. Всюди! І в коридорі, і біля грубки, і вчора у взутті купу лишила. А куди належить, ходити не хоче. Мені що, з нею робити? — Але ж тато…

— Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати, вона ж наша! – Твоя Дашка, – батько різко смикнув кермо, – скрізь гадить. Всюди! І в коридорі, і біля грубки, і вчора у взутті купу лишила. А куди належить, ходити не хоче. Мені що, з нею робити? — Але ж тато…

Viktor
26 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати, вона ж наша! – Твоя Дашка, – батько різко смикнув кермо, – скрізь гадить. Всюди! І в коридорі, і біля грубки, і вчора у взутті купу лишила. А куди належить, ходити не хоче. Мені що, з нею робити? — Але ж тато…

“— Тату, не увозь! — схлипнула молодша дочка, Катруся, семирічна, з почервонілим від сліз носом. — Дашку не можна віддавати,…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • — І що ти думаєш? Не заїхав! — розводить руками жінка. — Ні після свят, ні на Водохреще, ні пізніше. Я спочатку дзвонила, просила, нагадувала. А там уже й січень минув, а син до матері так і не доїхав.
  • – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!
  • У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.
  • — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?
  • Ганно! Добрий день! Я щойно оформила велике замовлення продуктів з доставкою на вашу адресу. Там на шістсот вісімдесят гривень. Оплати кур’єру готівкою, бо в мене на картці зараз нуль, пенсію затримують. Увечері забіжу до вас, заберу пакунки. Будь вдома, не вештайся ніде, бо кур’єр приїде між другою та третьою! Ганна повільно опустилася на край матраца, стискаючи смартфон. Жодного «привіт», жодного «як справи?», жодного натяку на запитання, чи зручно їй це. Просто констатація факту, з яким вона мусила змиритися. — Олеже, йди сюди зараз. Це терміново. Твоя мама знову «ощасливила» нас новинами, — крикнула Ганна чоловікові. — Що знову? Знову тиск? Чи вона знову вирішила пересадити наші квіти, поки нас немає? — Гірше, Олеже. Вона замовила продукти. На нашу адресу. І я маю їх оплатити сама
  • Дверцята дорогого позашляховика відчинилися, і в салон увірвався крижаний вітер з дощем.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes