Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 50

Автор: Viktor

Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість

Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість

Viktor
13 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість

Ранок у квітковій крамниці «Флора» завжди починався з особливого ритуалу, який сторонньому оку міг здатися надто повільним для сучасного ритму…

– Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.

– Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.

Viktor
13 Лютого, 202613 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.

– Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але…

– А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?

– А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?

Viktor
13 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?

– Все, Настю, між нами все скінчено! Я хочу справжньої родини, дітей. Ти не можеш мені цього дати. Я довго…

Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією

Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією

Viktor
13 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією

Моїй свекрусі, Ірині Миколаївні, було шістдесят вісім, але на вигляд ніхто б стільки не дав. Підтягнута, з акуратною сивою стрижкою…

– Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.

– Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.

Viktor
13 Лютого, 202613 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.

Ірина та Андрій повернулися додому. Вони десять днів відпочивали на морі. Іра ще там зрозуміла, що відпочинок Андрію дається важко….

Залицяльник запросив прогулятися при -20, бо «в кафе сидять лише утриманки». тоді я не розгубилася… прийшла в лижному костюмі й термобілизні…Але він навіть уявити тоді не зміг, який «сюрприз» на нього там чекатиме…

Залицяльник запросив прогулятися при -20, бо «в кафе сидять лише утриманки». тоді я не розгубилася… прийшла в лижному костюмі й термобілизні…Але він навіть уявити тоді не зміг, який «сюрприз» на нього там чекатиме…

Viktor
13 Лютого, 202613 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Залицяльник запросив прогулятися при -20, бо «в кафе сидять лише утриманки». тоді я не розгубилася… прийшла в лижному костюмі й термобілизні…Але він навіть уявити тоді не зміг, який «сюрприз» на нього там чекатиме…

Його звали Валерій. На фотографіях — цілком звичайний чоловік років тридцяти п’яти, акуратний, без викличних деталей. В описі профілю —…

Ольга була в магазині, коли їй зателефонувала сусідка

Ольга була в магазині, коли їй зателефонувала сусідка

Viktor
13 Лютого, 202613 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Ольга була в магазині, коли їй зателефонувала сусідка

Ольга була в магазині, коли їй зателефонувала сусідка. — Олечка, привіт. Тут у вас під дверима шумить якась жінка, каже,…

— Дімо, тут таке… Мене кличуть у клуб. Я піду, добре?

— Дімо, тут таке… Мене кличуть у клуб. Я піду, добре?

Viktor
13 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Дімо, тут таке… Мене кличуть у клуб. Я піду, добре?

Я людина структурована й раціональна. До тридцяти шести років у мене є власна квартира, налагоджений побут, стабільна кар’єра в IT…

Свекруха подарувала мені на ювілей крем від зморшок і ваги. Але цього разу «сюрприз» був не на її боці…вона навіть уявити собі не могла, де «сюрприз» на неї чекатиме…довелося піти тієї ж миті

Свекруха подарувала мені на ювілей крем від зморшок і ваги. Але цього разу «сюрприз» був не на її боці…вона навіть уявити собі не могла, де «сюрприз» на неї чекатиме…довелося піти тієї ж миті

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Свекруха подарувала мені на ювілей крем від зморшок і ваги. Але цього разу «сюрприз» був не на її боці…вона навіть уявити собі не могла, де «сюрприз» на неї чекатиме…довелося піти тієї ж миті

Мій ювілей мав стати вечором абсолютної перемоги. Я щойно отримала підвищення, ми з чоловіком нарешті закрили іпотеку, я почувалася на…

-А ігристого хочеш? – засміялася подруга. – Ми щодня з ігристим сидимо. -І ігристого теж хочу, – зітхнула з тугою Таня. – Але, якщо чесно, я б зараз і соку звичайного попила. -У тебе, що, знову грошей нема? – невдоволено запитала Олена.

-А ігристого хочеш? – засміялася подруга. – Ми щодня з ігристим сидимо. -І ігристого теж хочу, – зітхнула з тугою Таня. – Але, якщо чесно, я б зараз і соку звичайного попила. -У тебе, що, знову грошей нема? – невдоволено запитала Олена.

Viktor
12 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до -А ігристого хочеш? – засміялася подруга. – Ми щодня з ігристим сидимо. -І ігристого теж хочу, – зітхнула з тугою Таня. – Але, якщо чесно, я б зараз і соку звичайного попила. -У тебе, що, знову грошей нема? – невдоволено запитала Олена.

Таня лежала в лікарні з сином вже другий тиждень. Лежала у двомісній палаті. Поруч із нею в палаті нещодавно з’явилася…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • Того дня Марина відпросилася з роботи раніше. Вона написала Миколі, щоб зустрів її на зупинці. Та нікого на зупинці не було… Вдома теж Миколи не виявилося, а телефон був вимкнений… – Хм, дивно якось, – думала Марина. Раптом вона побачила ноутбук Миколи. На екрані було відкрите якесь листування… Дівчина машинально кинула погляд на переписку… – Боже, навіщо я це прочитала?… Марина сіла на диван і обхопила голову руками.
  • Раніше завжди їздили із чоловіком Василем на машині. А останні п’ять років машину довелося віддати брату чоловіка. Він і возив їх на дачу та з дачі. Тонін чоловік Василь занедужав, і зліг, а згодом його взагалі не стало. Адже який був завжди заводний, та веселий. У юності Тоня була впевнена, що Василь любить тільки її, а на інших і не дивиться. Дітей вони не мали.
  • — Я сьогодні зайду пообідати. Приготуй щось їстівне, а не як завжди. І квартиру прибери нормально — вчора шар пилюки на телевізорі бачив. — Добре, — абсолютно спокійно, навіть холодно відповіла я. Поклала слухавку і відразу набрала номер своєї мами: — Мамусю, привіт. Можна ми з дітьми до тебе на тиждень переїдемо? — Боже, що сталося, донечко?!
  • — О! Поскакав наш Коник! Значить, і нам на зміну пора! Господи, це ж треба природі так дитя образити! І навіщо вона його тільки залишила? Про те, що думають про неї та її сина сусіди, Катя, звісно, знала. Але лаятися вона не любила і вважала, що якщо вже людині Бог серця і душі не дав, то поводитися «по-людськи» її все одно не змусиш. А тому, годі й час витрачати на те, щоб зрозуміти, чому люди бувають такими. Краще витратити його на щось корисне. Наприклад, привести до ладу своє житло або посадити ще одну троянду біля свого ґанку
  • Кішка щоночі будила свою власницю і змушувала її спати на дивані. Вона жаліалась на безсоння, поки одного разу довелося пройшла обстеження…З того дня вона все зрозуміла…
  • Ігор з Оксаною обирали місце, щоб їм було зручно. Річка, ліс, школа, робота, щоби все було поруч. Знайшлася така ділянка і розпочалося будівництво. Плани трохи змінювалися у процесі роботи. До будинку додалося будівництво гаража для майбутньої машини, а також сарай. Сарай був побудований практично насамперед. Там вже жили кролики та курочки. Сім’я проводила на ділянці практично весь вільний час. А коли у хаті зробили опалення, вони переїхали. На місці зручніше все робити. Одразу влаштувалися працювати. Справи пішли швидше. Хоч і втомлювалися, але все для себе.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes