Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 136

Автор: Viktor

Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той час я встигла накопичити на власну маленьку квартиру, а брат ще мав знайти собі житло, тому я сказала йому, що він може переоформити весь будинок на себе, мені він потрібен менше, ніж йому.

Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той час я встигла накопичити на власну маленьку квартиру, а брат ще мав знайти собі житло, тому я сказала йому, що він може переоформити весь будинок на себе, мені він потрібен менше, ніж йому.

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той час я встигла накопичити на власну маленьку квартиру, а брат ще мав знайти собі житло, тому я сказала йому, що він може переоформити весь будинок на себе, мені він потрібен менше, ніж йому.

Нас у батьків двоє: я та молодший на п’ять років брат. Батьківська хата у спадок залишилася нам обом. На той…

Справа в тому, що у всіх були татусі: у однокласників, у друзів з двору, у дівчат з танцювального. У всіх. Такі різні: красиві і так собі, у військовій формі і в майках, суворі, веселі… Але, головне, були. А у мене немає. І я вважала це абсолютно несправедливим. Я часто запитувала у матері

Справа в тому, що у всіх були татусі: у однокласників, у друзів з двору, у дівчат з танцювального. У всіх. Такі різні: красиві і так собі, у військовій формі і в майках, суворі, веселі… Але, головне, були. А у мене немає. І я вважала це абсолютно несправедливим. Я часто запитувала у матері

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Справа в тому, що у всіх були татусі: у однокласників, у друзів з двору, у дівчат з танцювального. У всіх. Такі різні: красиві і так собі, у військовій формі і в майках, суворі, веселі… Але, головне, були. А у мене немає. І я вважала це абсолютно несправедливим. Я часто запитувала у матері

Я довго думала, чи варто розповідати цю історію – раптом не повірять або, що гірше, будуть сміятися. Але потім все-таки…

– А на кого ж ти хату переписав? – запитала я в чоловіка. – На сестру, звісно! Вона ж моя сім’я, найрідніша людина!

– А на кого ж ти хату переписав? – запитала я в чоловіка. – На сестру, звісно! Вона ж моя сім’я, найрідніша людина!

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – А на кого ж ти хату переписав? – запитала я в чоловіка. – На сестру, звісно! Вона ж моя сім’я, найрідніша людина!

З першого разу нормального чоловіка я обрати не змогла, тому два роки сина виховувала сама. Мама любила розказати, що тепер…

– Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це дитина! А може, й не моя зовсім? – Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі, – так говорив Віктор, який був у їхньому селищі у відрядженні, ошелешеній Валентині

– Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це дитина! А може, й не моя зовсім? – Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі, – так говорив Віктор, який був у їхньому селищі у відрядженні, ошелешеній Валентині

Viktor
27 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це дитина! А може, й не моя зовсім? – Тому, гуляй ти вальсом, а я, мабуть, поїду собі, – так говорив Віктор, який був у їхньому селищі у відрядженні, ошелешеній Валентині

– Відстань ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі, я і знати не знаю, чия це…

– Подзвоню сестрі, позичу гроші. Думаю не відмовить. Увечері Іван взяв телефон, подзвонив сестрі. – Що сказала? – запитала Віра, коли чоловік закінчив розмову. – Відмовила, – сумно сказав Іван. Раптом пролунав телефонний дзвінок, Іван глянув хто дзвонить і застиг від несподіванки

– Подзвоню сестрі, позичу гроші. Думаю не відмовить. Увечері Іван взяв телефон, подзвонив сестрі. – Що сказала? – запитала Віра, коли чоловік закінчив розмову. – Відмовила, – сумно сказав Іван. Раптом пролунав телефонний дзвінок, Іван глянув хто дзвонить і застиг від несподіванки

Viktor
27 Грудня, 202527 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Подзвоню сестрі, позичу гроші. Думаю не відмовить. Увечері Іван взяв телефон, подзвонив сестрі. – Що сказала? – запитала Віра, коли чоловік закінчив розмову. – Відмовила, – сумно сказав Іван. Раптом пролунав телефонний дзвінок, Іван глянув хто дзвонить і застиг від несподіванки

– Подзвоню сестрі, позичу гроші. Думаю не відмовить. Увечері Іван взяв телефон, подзвонив сестрі. – Що сказала? – запитала Віра,…

— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

Viktor
27 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота легша. — Я б із радістю. Але через графік не можу — донька маленька, хворіє. Якщо все добре — з нею сусідка сидить. А як загострення — мені самій треба поруч бути

— А я все хотів запитати: чому ти працюєш прибиральницею? Лариса ж пропонувала тобі перейти в оператори. Зарплата вища, робота…

Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити

Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити

“– Привіт, мамуль, – цмокнула її дочка в щоку. – Знайомся – це Вадик, він буде з нами жити Неприємним…

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка

Viktor
26 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка

– Ви продаєте квартиру? Але ж ми у ній живемо, – спохмурніла невістка Варвара зітхнула, крадькома зиркнувши на родичів, які…

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася

– Чому я мушу вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, – відповіла Тася В останній рік мама дуже часто…

– Це через тебе я не став успішним директором! Ти у всьому винна! – вкотре нарікає на мене чоловік. А все через те, що я не дала викинути на вітер 80 тисяч гривень!

– Це через тебе я не став успішним директором! Ти у всьому винна! – вкотре нарікає на мене чоловік. А все через те, що я не дала викинути на вітер 80 тисяч гривень!

Viktor
26 Грудня, 202526 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Це через тебе я не став успішним директором! Ти у всьому винна! – вкотре нарікає на мене чоловік. А все через те, що я не дала викинути на вітер 80 тисяч гривень!

“Це все через тебе. Я б міг зараз директором стати, просто вдома сидіти та гроші лопатою гребти. Але ж ні,…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • — Мамо, з днем народження. Ось, це від нас. Простягнув «білий конверт» — звичайний, без підпису, без листівки, без жодних слів. Просто «білий конверт» … Я ходила повз нього майже дві години, ніби він притягував погляд. Нарешті сіла, взяла його до рук, відкрила.Ніколи б не подумала, що діти здатні на таке . І тут до ранку рішення визріло саме собою…
  • Завтра я зустріну свій день народження сама. Вперше за п’ять років — справді сама. І тут я раптом зрозуміла одну важливу «річ»…І ця «річ» назавжди змінила моє життя..
  • – Баба померла, а мене й без копійки лишила? Тоді нема чого за нею й плакати! – кричав мій син прямо на похороні…
  • Тато привів коханку в нашу квартиру. І вона не соромилась матері, жила в сусідній кімнаті. Через роки я відомстила
  • — Павлику? Ти що, паску святити ходив? — здивовано кліпнула вона. Хлопчик, сяючи на всі 32 зуби, радісно закивав. — А яйця що… сирі, чи що? — перепитала бабуся і раптом почала сміятися. Та так щиро й заразливо, що Павлик й собі залився сміхом. Відсміявшись, малий абсолютно серйозно заявив, що бабуся завтра має обов’язково з’їсти всю паску до крихти. І тоді вона стовідсотково одужає, бо паска ж «аж мокра від святої води»
  • -Все-таки добре, що ми тоді будинок в селі купили!
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes