Автор: Viktor

— Старався він… — пробурчала Зоя, але все ж таки пішла до дзеркала. Не минуло й хвилини, як із ванної пролунав обурений крик: — Ти знущаєшся, так?! Ти що собі дозволяєш? Сьогодні ж не перше квітня! Що це за дурнуваті жарти? — Рябо моя, ти мене в могилу зведеш, їй-богу… — не витримав Микола. Подумки він вилаявся: «І який дурень те Восьме березня придумав? Від нього тільки самі проблеми — і в жінок, і в мужиків…»

Коментарі Вимкнено до — Старався він… — пробурчала Зоя, але все ж таки пішла до дзеркала. Не минуло й хвилини, як із ванної пролунав обурений крик: — Ти знущаєшся, так?! Ти що собі дозволяєш? Сьогодні ж не перше квітня! Що це за дурнуваті жарти? — Рябо моя, ти мене в могилу зведеш, їй-богу… — не витримав Микола. Подумки він вилаявся: «І який дурень те Восьме березня придумав? Від нього тільки самі проблеми — і в жінок, і в мужиків…»

Усе Восьме березня, ще з самісінького ранечку, Зоя тільки те й робила, що бігала з Фейсбуку в Інстаграм і видивлялася,…

Спочатку постаріла, тепер ще й захворіла. Я подаю на розлучення! — Чоловік голосно грюкнув дверима, навіть не підозрюючи, як сильно прорахувався

Коментарі Вимкнено до Спочатку постаріла, тепер ще й захворіла. Я подаю на розлучення! — Чоловік голосно грюкнув дверима, навіть не підозрюючи, як сильно прорахувався

— Спочатку постаріла, тепер ще й захворіла. Я подаю на розлучення! — Чоловік голосно грюкнув дверима, навіть не підозрюючи, як…

— Від кого це ви все ховаєтеся, Микола Миколайович? Хто вас все вкрасти намагається

Коментарі Вимкнено до — Від кого це ви все ховаєтеся, Микола Миколайович? Хто вас все вкрасти намагається

Не встиг Микола Миколайович пробурити першу лунку і вставити в неї стовп, як почув за спиною: — Ніяк паркан вирішив…

З того часу минув лише рік. Батьки вживали, а Єгор ріс сам по собі. За цей час з відмінника він перетворився на справжнього бешкетника. Так, йому хоч і 15 років ще, але секція боксу, в яку він ходив раніше, давала йому фору перед старшими супротивниками. Тепер його хоч і обзивали, але тільки за очі, інакше справа закінчувалася бі…ою.

Коментарі Вимкнено до З того часу минув лише рік. Батьки вживали, а Єгор ріс сам по собі. За цей час з відмінника він перетворився на справжнього бешкетника. Так, йому хоч і 15 років ще, але секція боксу, в яку він ходив раніше, давала йому фору перед старшими супротивниками. Тепер його хоч і обзивали, але тільки за очі, інакше справа закінчувалася бі…ою.

Єгор, як завжди, запізнювався до школи. Він звично гаркнув на батька, який спав на підлозі кухні, так і не діставшись…

3іна належала до жінок, які кажуть: «Не витрачайся на мене, краще посидимо вдома, мені так затишніше». 9 місяців вона була «найкращою» жінкою в моєму житті. А потім я випадково почув її розмову з «найкращою» донькою…

Коментарі Вимкнено до 3іна належала до жінок, які кажуть: «Не витрачайся на мене, краще посидимо вдома, мені так затишніше». 9 місяців вона була «найкращою» жінкою в моєму житті. А потім я випадково почув її розмову з «найкращою» донькою…

 Зіна ніколи не просила у мене грошей, не робила прозорих натяків на подарунки й не вивчала меню в ресторані з…

“– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей.

Коментарі Вимкнено до “– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей.

“– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора. – За якими? – Як за якими? Які ми вам на весілля…

Ой, ну ви подивіться на нього! — втрутився Віктор, розпаковуючи свій гумовий хот-дог. — Міша, ти дорослий мужик. Тобі тридцять п’ять. Ти ж кроку не можеш ступити без дозволу. Ми в п’ятницю йдемо в паб, крафтове пиво привезли, футбол на великому екрані. Ти з нами? — Не можу, хлопці. Обіцяв Лілі, що допоможу з розсадою на балконі, а потім ми хотіли кіно подивитися. — Розсада! Чули? — Віктор розреготався. — Замість пива з мужиками — петунії садити. Тобі самому не соромно бути таким… зручним? Михайло доїв, акуратно витер губи серветкою і подивився Віктору прямо в очі. — Вітя, зручне буває взуття. А вдома має бути затишно. Вибачте, треба працювати. Настав березень. Повітря вже пахло весною, хоча на дорогах ще лежала брудна снігова каша. 7 березня в офісі панував хаос. Потрібно було закривати квартальний звіт, а система «зависла» на пів дня

Коментарі Вимкнено до Ой, ну ви подивіться на нього! — втрутився Віктор, розпаковуючи свій гумовий хот-дог. — Міша, ти дорослий мужик. Тобі тридцять п’ять. Ти ж кроку не можеш ступити без дозволу. Ми в п’ятницю йдемо в паб, крафтове пиво привезли, футбол на великому екрані. Ти з нами? — Не можу, хлопці. Обіцяв Лілі, що допоможу з розсадою на балконі, а потім ми хотіли кіно подивитися. — Розсада! Чули? — Віктор розреготався. — Замість пива з мужиками — петунії садити. Тобі самому не соромно бути таким… зручним? Михайло доїв, акуратно витер губи серветкою і подивився Віктору прямо в очі. — Вітя, зручне буває взуття. А вдома має бути затишно. Вибачте, треба працювати. Настав березень. Повітря вже пахло весною, хоча на дорогах ще лежала брудна снігова каша. 7 березня в офісі панував хаос. Потрібно було закривати квартальний звіт, а система «зависла» на пів дня

В офісі компанії ранок вівторка починався стандартно: кава, обговорення вчорашніх футбольних матчів і, звісно, легкі підколки на адресу Михайла. Михайло…

Місяці пролетіли швидко. Марія регулярно бачилася з Артемом та Поліною, спостерігала, як живіт невістки стає все круглішим з кожним візитом. Вони приходили на вечерю, приносили невеликі подарунки, говорили про кольори стін для дитячої та імена для малюка. Про пошуки дачі ніхто не згадував, і Марія не питала. А потім одного вечора наприкінці серпня Артем повідомив: – Мамо, ми купили дачу. Минулого тижня підписали документи.

Коментарі Вимкнено до Місяці пролетіли швидко. Марія регулярно бачилася з Артемом та Поліною, спостерігала, як живіт невістки стає все круглішим з кожним візитом. Вони приходили на вечерю, приносили невеликі подарунки, говорили про кольори стін для дитячої та імена для малюка. Про пошуки дачі ніхто не згадував, і Марія не питала. А потім одного вечора наприкінці серпня Артем повідомив: – Мамо, ми купили дачу. Минулого тижня підписали документи.

– Як там Поліна? – Марія вмостилася зручніше у кріслі, уважно спостерігаючи за обличчям сина. – Все гаразд, мамо, –…

Світлана домовилась про зустріч із Сергієм у кафе. Де пів року тому відзначали річницю їхнього шлюбу. Чоловік приїхав першим, а Світлана перед тим з’їздила додому, де затрималась, у пошуках документів необхідних для розірвання шлюбу. Вона нервово вивертала шухляди з комода. Все це опинилось на підлозі. Світлана помітила темно-зелену запечатану теку. Досі вона її не помічала.

Коментарі Вимкнено до Світлана домовилась про зустріч із Сергієм у кафе. Де пів року тому відзначали річницю їхнього шлюбу. Чоловік приїхав першим, а Світлана перед тим з’їздила додому, де затрималась, у пошуках документів необхідних для розірвання шлюбу. Вона нервово вивертала шухляди з комода. Все це опинилось на підлозі. Світлана помітила темно-зелену запечатану теку. Досі вона її не помічала.

Світлана не любила свого чоловіка! Їх шлюб вже тривав 15 років. Цілих 15 років життя вона бачила Сергія з дня…