Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Aндрію Парубію надали звання Гeроя України посмертно

Aндрію Парубію надали звання Гeроя України посмертно

Viktor
1 Жовтня, 20251 Жовтня, 2025 Коментарі Вимкнено до Aндрію Парубію надали звання Гeроя України посмертно

Володимир Зеленський надав Андрію Парубію звання Героя України 1 жовтня. Цього дня в Україні відзначають День захисників і захисниць.

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Володимира Зеленського.

Чому Андрію Парубію надали звання Героя України?

У День захисників і захисниць, а також у свято Покрови, Зеленський заявив, що Україна розширює ще одну нашу традицію поваги та вдячності.

Сьогодні я підписав укази про присвоєння звання Герой України ще чотирьом українцям, на жаль, посмертно: Андрію Парубію, Геннадію Афанасьєву, Степану Чубенку та Володимиру Вакуленку,
– повідомив Зеленський.

Довідка. Звання Героя України надають за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення. Відповідно, вручають або орден “Золота Зірка”, або орден Держави. Це звання можуть надати і посмертно.

Зеленський сказав, що з початку повномасштабної війни найвище звання Героя України надавалося тільки воїнам. Тобто “тим українцям, які проявили себе надзвичайно в бойових умовах, у захисті нашої держави, наших позицій, наших людей”. Загалом це 722 військових, з них 445 – посмертно.

Президент пояснив, чому Парубію та іншим надали таке високе звання.

Це були особливі люди. І вони теж були захисниками – захисниками ідеї України, нашої незалежності. Їхнє життя було неоднаковим, і вони походили з різних частин нашої країни – Львівщини, Криму, Донеччини, Харківщини. Але кожен із них для багатьох тепер є уособленням саме такої України, яка зуміла проявити характер і вистояти проти Росії,
– розповів Зеленський.

Як реагують на надання Парубію звання Героя?

Ярослав Юрчишин, народний депутат України, голова комітету з питань свободи слова ВРУ, назвав це правильним кроком. “Достойним українцям – гідна відзнака їхніх вчинків”, – написав він.

“Це рішення справедливе та заслужене, адже Андрій Парубій був одним із тих, хто творив сучасну Україну”, – вважає голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував президенту за таке рішення. Він підкреслив, що Парубій та інші віддали життя, залишившись вірними ідеї України. Ці люди захищали Україну не зброєю, а силою слова, переконань і громадянської мужності.

“Це знак поваги й вдячності тим, хто своїм життям довів: захищати Україну можна по-різному, але завжди – з вірою та відданістю”, – переконаний Стефанчук.

“Нація жива доти, доки серед нас є такі Українці”, – написала заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук.

Кому ще дали Героя, крім Парубія

  • Геннадій Афанасьєв народився у Сімферополі, опирався окупації Криму росіянами. Він працював фотографом, а після анексії Криму став громадським діячем. Окупанти арештували його у 2014 році та звинуватили разом із Сенцовим і Кольченком у підготовці терактів. На чоловіка тиснули, змушували говорити неправду на камеру, били. У 2016 році Афанасьєва обміняли, він повернувся в Україну.
  • Працював у проєкті “Радіо Свобода” – “Крим. Реалії”, написав книгу спогадів. З перших днів повномасштабної війни Геннадій Афанасьєв пішов служити в ТрО. Загинув наприкінці 2022 року на Луганщині під Білогорівкою.
  • Володимир Вакуленко відомий як дитячий письменник з Харківщини. Він написав 13 книг і отримав різні премії (частину з них посмертно), але широкій громадськості став відомий лише після смерті. У березні 2022 року село Капітолівка в Харківській області, де мешкав письменник, захопили росіяни. Наприкінці березня окупанти фактично викрали його – дружина припустила, що доніс хтось із місцевих. У травні 2022-го загарбники звернулися до селян, щоб ті поховали тіло Володимира.
  • Всі ці деталі стали відомі згодом – довгий час літературно-мистецькі кола нічого не знали про долю Вакуленка. Коли виявили місця масових поховань в Ізюмі, письменника нарешті ідентифікували. Письменниця Вікторія Амеліна знайшла й опублікувала закопаний щоденник Вакуленка – його видали під назвою “Я перетворююсь…” Щоденник окупації. Вибрані вірші”. Сама Амеліна загинула від російської атаки на Краматорськ, вона померла від поранень у дніпровській лікарні.
  • Степан Чубенко – 16-річний школяр, закатований росіянами. Він народився у Краматорську та провів дитинство і юність на Донбасі. Хлопець мріяв стати професійним воротарем, опікувався дитячим будинком. Степан хотів не тільки мати власних дітей, але й усиновити кількох чужих. Усі мрії обірвали росіяни, прийшовши на Донеччину.
  • Чубенко з друзями брали участь у проукраїнських мітингах у Краматорську, хлопець навіть зірвав прапор самопроголошеної “республіки”. Улітку 2014 року Степан через Донецьк поїхав до друга в Київ. Бойовики затримали його і почали бити. Самосуд довершили у селищі Горбачево-Михайлівка – Степана розстріляли після страшних катувань. Це один з наймолодших патріотів, убитих росіянами.

Джерело

Навігація записів

Ha тaкe вжe нixтo не надіється. Зeлeнcький підписав
Спiвробітниця Укрзалізниці загuнула через нeгоду в Одесі

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes