Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Що вам в тому Києві робити? Всюди темінь. Переїжджайте до нас! – вмовляли свекри. –

– Що вам в тому Києві робити? Всюди темінь. Переїжджайте до нас! – вмовляли свекри. –

Viktor
15 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до – Що вам в тому Києві робити? Всюди темінь. Переїжджайте до нас! – вмовляли свекри. –

Ми з чоловіком живемо в Києві. Маємо свою невеличку, але дуже затишну квартирку. 5 років тому у нас народилася донечка. Нашому щастю не було меж. Здавалося, тепер життя нагадуватиме казку. 

Все так і було до того моменту, поки на нашу землю не прийшов ворог. 

Досі не віриться, що це відбувається з нами… Тепер ще й зі світлом така біда. Але ми не нарікаємо! Впевнені, що наші захисники і енергетики роблять усе можливе, щоб покращити наше життя. 

Але з маленькою дитиною нелегко давати собі раду без електроенергії. Холодним ж її не годуватиму. 

Свекри нам спокою не дають, постійно повторюють: 

– Оленко, ну чого вам сидіти в тому місті?! Роботи в тебе зараз нема, Даринку в садочок не возиш – перебирайтеся до нас на зиму. В нас і світло, і газ. 

– Справді, невістко! Та й за містом яке повітря свіже! Дитина побігає, пострибає собі на подвір’ї. 

І чого ж я не погоджуюся на таку “щедру” пропозицію? Все дуже просто, окрім світла і газової плити з пічкою там більше нічого нема! Ніяких умов для комфортного і зручного життя. 

Навіть туалет на вулиці! Свекри не бідні люди, та й мій Микола їм допомагає грошима, тому вони могли б давно перетворити їхню халабуду на розкішний заміський будиночок, от тільки надто ліниві для цього. 

То ж треба майстрів пошукати, прибирати потім за ними увесь безлад. А навіщо, якщо свекрам і так добре?

От тільки я на таке не підписувалася! Краще я дитині на свічці чайочок грітиму, ніж буду вести її взимку в туалет, який збудований з чотирьох дерев’яних дощечок. З кожної щілинки дує так, що можна собі застудити все на світі. 

Пробувала говорити про це з Миколою, хай би хоч він своїм батькам натякнув, що не можна в 21 столітті жити так, ніби надворі Середньовіччя. 

– Оленко, не наша це справа! Хай живуть так, як їм зручно. 

Може, й так! Але як їм пояснити, що я кожного разу змушую себе навідатися до них в гості, бодай на один день. Ні про які 3 місяці й мови бути не може… 

Як же бути? Не хочу ображати свекрів. Вони добрі і милі люди, але жити в таких умовах з донечкою не збираюся!

Що б ви порадили Олені? 

Усі фото в статті є ілюстративними.

Навігація записів

Так і вчинила. На щастя, живота практично не було видно, і ніхто зі знайомих не здогадувався, що вона чекає дитину. Носила широкі кофти, сорочки, пояснювала тим, що набрала зайві кілограми. Благополучно доходила до семи місяців. Якось увечері стало хапати живіт, усе частіше й частіше.
Через майже двадцять років я зрозуміла, наскільки він мав рацію.Життя все розставило.Ми вже давно повернулися до України. Ми маємо двох дорослих дітей, свою квартиру, на яку ми самі заробили. Ми міцно стоїмо на ногах, я та чоловік відкрили свій невеликий бізнес, коли перебралися на батьківщину. З сестрою я досі не спілкувалася.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes