Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Усі сідали чи то у вітальні, чи на вулиці й мило розмовляли, а я — загиналася на кухні. Лише мій Ігор прибігав й зі стурбованим обличчям питав, чи мені щось допомогти. А я, щоб не псувати йому настрій, просто мовчки махала головою, мовляв, ні, я зі всім сама впораюся.

Усі сідали чи то у вітальні, чи на вулиці й мило розмовляли, а я — загиналася на кухні. Лише мій Ігор прибігав й зі стурбованим обличчям питав, чи мені щось допомогти. А я, щоб не псувати йому настрій, просто мовчки махала головою, мовляв, ні, я зі всім сама впораюся.

Viktor
11 Лютого, 202611 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Усі сідали чи то у вітальні, чи на вулиці й мило розмовляли, а я — загиналася на кухні. Лише мій Ігор прибігав й зі стурбованим обличчям питав, чи мені щось допомогти. А я, щоб не псувати йому настрій, просто мовчки махала головою, мовляв, ні, я зі всім сама впораюся.

У мого чоловіка досить велика родина. В нього є аж троє братів і двоє сестер, а він — наймолодший з усіх. Усі вони уже одружені й заміжні, живуть окремо від батьків і дуже часто приїжджають сім’ями до нас в гості.

Так склалося, що ледь не щомісяця в нас якась забава. То день народження в когось, то іменини. І кожен раз ці гостини відбуваються в нашому домі. Все тому, що ми з Ігорем багато працювали й купили собі великий будинок з подвір’ям у передмісті. Є де розгулятися. В нас і альтанка велика є, і місце для барбекю.

Ось чому, коли намічається якась знакова дата, Ігорева рідня дзвонить і ставить нас перед фактом:

— Ми купили м’яса, готуй мангал, скоро будемо.

Спочатку мені подобалося проводити так час, подобалося, що ми всі такі дружні. Адже я в сім’ї була сама, в мене не було рідних братів і сестер. Але, з часом всі ці застілля мене почали дуже втомлювати.

Ви тільки уявіть, накрити стіл на стількох людей. Це ж холодильник постійно має бути забитий продуктами, бо одним шашликом не обійдеться. І так виходило, що усі ці забави відбувалися за наш кошт, ба більше, моїми руками.

Я знала, що мають приїхати родичі чоловіка, тому від ранку стирчала на кухні. І ніхто не збирався мені допомагати. Приїжджали й сестри його, і жінки братів. Усі сідали чи то у вітальні, чи на вулиці й мило розмовляли, а я — загиналася на кухні. Лише мій Ігор прибігав й зі стурбованим обличчям питав, чи мені щось допомогти. А я, щоб не псувати йому настрій, просто мовчки махала головою, мовляв, ні, я зі всім сама впораюся.

А як прикро й соромно мені було виходити до гостей, в чому попало, коли за столом зібралися всі ніби не на звичайний день народження, а на тиждень моди в Мілані. Я теж хотіла спокійно прокинутися, зробити собі макіяж, зачіску й гарно одягнутися. Але я ніколи не встигала, адже треба було накрити на стіл.

А після того, як всі із ситими задоволеними обличчями роз’їжджалися, Ігор казав мені йти спати, а сам ставав перемивати увесь посуд. Хоча йому зранку на роботу.

Я бачила, що й чоловіка мого почали ці забави втомлювати, адже він мав один вихідний на тиждень. Він інколи хотів просто пролежати весь день перед телевізором, а їжу замовити десь, щоб я не готувала, а лежала біля нього. А тут все його сімейство на порозі. Але я не хотіла, щоб така дурна причина зіпсувала йому стосунки з рідними людьми.

Проте одного разу подзвонив брат Ігоря й сказав, що його день народження теж будуть святкувати у нас. Ігор звісно погодився, але мені сказав таку річ:

— Ти завтра встаєш, одягаєш своє найкрасивіше плаття, можеш зробити макіяж, якщо хочеш, зачіску. Можемо поїхати й нове щось тобі купити. Але ти навіть ногою на кухню не ступаєш. Як тільки всі приїдуть, сідаємо усі дружньо за стіл й будемо балакати, як зазвичай. Ти мене зрозуміла?Ремонт кухні

Я здивовано кивнула головою, але мені було приємно почути те, що сказав чоловік.

Наступного дня приїхала купа гостей і спантеличено глянула на порожній стіл. Ігор сказав, що відтепер буде так — якщо приїжджаєте, привозите щось з собою і будемо бенкетувати. Бо я — не кухарка й не прислуга.

В цей вечір розмова зовсім не клеїлася, всі були напружені і якось зовсім не весело було. Зате ми з Ігорем вже скоро побачили результат такого експерименту. На наступне свято одна з сестер, вперше за весь час, покликала усіх в гості до себе. Виявляється можуть, якщо хочуть…

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі! 

Навігація записів

Я звільнився! Працювати за копійки не буду… Тепер я зможу жити й без роботи.– Я… Я отримав спадщину! Тепер у мене пристойний капітал, – Гроші мої! Але це ще не все. Я подаю на розлучення, набридло…
— Ну й бруду ти розвела! Що то за бардак? Ти все маєш встигати: і працювати, і за сімейним вогнищем стежити. А не встигаєш, яка з тебе тоді дружина та господиня? Рано, значить, ти заміж вискочила. Може, треба було ще повчитися розуму, подорослішати трохи? — А може, Ви не навчатимете мене і я сама розберуся зі своїми справами? – видала свекрусі Міла.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes