Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина. Донька вийшла заміж і вважає тепер, що в усьому має слухатись чоловіка. Я все прекрасно розумію, втручатися в життя Карини і Максима не збираюсь. Але ті правила, які зять запровадив в моєму будинку, це просто жах. Хоча сам прийшов на все готове.

Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина. Донька вийшла заміж і вважає тепер, що в усьому має слухатись чоловіка. Я все прекрасно розумію, втручатися в життя Карини і Максима не збираюсь. Але ті правила, які зять запровадив в моєму будинку, це просто жах. Хоча сам прийшов на все готове.

Viktor
10 Лютого, 202610 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина. Донька вийшла заміж і вважає тепер, що в усьому має слухатись чоловіка. Я все прекрасно розумію, втручатися в життя Карини і Максима не збираюсь. Але ті правила, які зять запровадив в моєму будинку, це просто жах. Хоча сам прийшов на все готове.

– Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина.

Вони з зятем вирішили, що я навигадувала собі і дарма на них наговорюю. Однак мені не здається, що у дітей і справді все добре. Донька вийшла заміж і вважає тепер, що в усьому має слухатись чоловіка. Я ж натомість не маю права виказувати своє незадоволення, бо це її рішення і взагалі так заведено.

Я все прекрасно розумію, втручатися в життя Карини і Максима не збираюсь. Але ті правила, які зять запровадив в моєму будинку, це просто жах. Хоча сам прийшов на все готове.

Коли в останнє я була вдома, то зрозуміла, що нікому я там не потрібна. Зате дуже потрібні гроші, які надсилаю дітям кожного місяця. І це не якісь там 200 євро, а не менше тисячі.

І хоч мене переконують, що я себе накручую, та з таким ставленням, що очікує в старості? То ж для себе вирішила, що більше ні копійки не дам дітям.

Заробітчанкою я стала ще п’ятнадцять років тому. Причина була банальною – просто не вистачало грошей і я вирішила виправити цю ситуацію. Поїхала в Італію працювати, була доглядальницею у місцевого сеньйора. Платили мені добре, то ж перші п’ять років я працювала на те, щоб розбудувати хату і забезпечити родину машиною.

До того часу якраз донька підросла вже і зібралась заміж. Звісно ж весілля їм оплатила я. Молоді залишились жити в моїй хаті. Я кожного місяця справно надсилала дітям гроші, щоб вони нічого не потребували.

Я вже розмріялась, що повернусь з заробітків і ми з дітьми заживемо. Там якраз онуки з’являться. Словом буде весело. Та моїм сподіванням не судилось справитись.

На день Матері я вирішила приїхати до дітей. І вже з порогу на мене посипались претензії.

– Мамо, ну чого ти так пізно? Максим в цей час вже спить. Ти б ще о 12 годині ночі приїхала.

Не на таку зустріч я очікувала. Навіть чаю не запропонували. Сказали, що я йшла спати.

– Дайте хоч в душ сходжу, я після дороги.

– Завтра вже сходиш! Після сьомої вечора ми не вмикаємо воду. Бо Максиму заважає шум води, він хоче відпочити після роботи, та і до того ж і так багато витрачаємо за день.

Що це ще за дурнуваті правила. Та виявилось, що на цьому ще не закінчились дивності. На кухні можна перебувати суворо з десятої ранку до першої дня. Щоб зайвий раз не смітити. Речі брати руками не можна. І взагалі зайвий раз краще не дихати в цій хаті.

Я вирішила запитати у доньки, як їй живеться за такими правилами.

– Доню, але це ж ненормально! Живете як в гуртожитку, митись за графіком, готувати теж.

– Мамо, ти занадто себе накручуєш. Це нормальні правила, для підтримки порядку в будинку.

Так я погостила у них тиждень, а потім вирішила поїхати назад в  Італію. Так мене навіть не провели на вокзал, добиралась сама. Вже в автобусі вирішила, що тепер збиратиму гроші на власне житло. А діти самі впораються, дорослі вже. А хіба я не права?

Навігація записів

Своє весілля й досі згадую з жахом. Я пропонувала святкувати у кафе, чи ресторан, як годиться. – Навіщо ті понти? Зробимо, як усі нормальні люди, – казала свекруха. І я гадала, що Олена Іванівна нам допоможе. Однак, досі згадую зі сльозами ту “поміч”. Наче свекруха навпаки все хотіла зіпсувати та зірвати весілля!
Гроші чоловіка йшли на виплату боргів по аліментах. У сім’ю він приносив мізер. В основному утримання будинку та їжа були на Раї. При цьому він любив смачно поїсти й хотів, щоб гостей добре приймали. – Гості твої, отже, давай на них гроші! Я більше нічого купувати для них не буду! – Ми сім’я, що вони про нас подумають. Востаннє, Раю.

Related Articles

Вже 15 хвилин, як ми розлучені.Виходжу із рацсу зі своїм колишнім…. Він щось говорить, а я думаю, чи встигну на роботу або краще поїхати додому.І тут я розумію… Він просить повернути обручку і попереджає, що ввечері заїде за грошима.

Viktor
10 Лютого, 202610 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Вже 15 хвилин, як ми розлучені.Виходжу із рацсу зі своїм колишнім…. Він щось говорить, а я думаю, чи встигну на роботу або краще поїхати додому.І тут я розумію… Він просить повернути обручку і попереджає, що ввечері заїде за грошима.

Вона відчувала, як серце стиснулося від жалю. Марія уявила собі маленьку дитину, залишену всіма. Як вона може вижити в такому світі? Хто подбає про неї, хто подарує їй любов і турботу? Вона подивилася на доньку.

Viktor
10 Лютого, 202610 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Вона відчувала, як серце стиснулося від жалю. Марія уявила собі маленьку дитину, залишену всіма. Як вона може вижити в такому світі? Хто подбає про неї, хто подарує їй любов і турботу? Вона подивилася на доньку.

Гроші чоловіка йшли на виплату боргів по аліментах. У сім’ю він приносив мізер. В основному утримання будинку та їжа були на Раї. При цьому він любив смачно поїсти й хотів, щоб гостей добре приймали. – Гості твої, отже, давай на них гроші! Я більше нічого купувати для них не буду! – Ми сім’я, що вони про нас подумають. Востаннє, Раю.

Viktor
10 Лютого, 202610 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Гроші чоловіка йшли на виплату боргів по аліментах. У сім’ю він приносив мізер. В основному утримання будинку та їжа були на Раї. При цьому він любив смачно поїсти й хотів, щоб гостей добре приймали. – Гості твої, отже, давай на них гроші! Я більше нічого купувати для них не буду! – Ми сім’я, що вони про нас подумають. Востаннє, Раю.

Цікаве за сьогодні

  • Вже 15 хвилин, як ми розлучені.Виходжу із рацсу зі своїм колишнім…. Він щось говорить, а я думаю, чи встигну на роботу або краще поїхати додому.І тут я розумію… Він просить повернути обручку і попереджає, що ввечері заїде за грошима.
  • Вона відчувала, як серце стиснулося від жалю. Марія уявила собі маленьку дитину, залишену всіма. Як вона може вижити в такому світі? Хто подбає про неї, хто подарує їй любов і турботу? Вона подивилася на доньку.
  • Гроші чоловіка йшли на виплату боргів по аліментах. У сім’ю він приносив мізер. В основному утримання будинку та їжа були на Раї. При цьому він любив смачно поїсти й хотів, щоб гостей добре приймали. – Гості твої, отже, давай на них гроші! Я більше нічого купувати для них не буду! – Ми сім’я, що вони про нас подумають. Востаннє, Раю.
  • Мамо, ти дарма себе накручуєш! Всі так живуть, а ми що гірші? Сама собі навигадувала чогось, – нарікала мені донька Карина. Донька вийшла заміж і вважає тепер, що в усьому має слухатись чоловіка. Я все прекрасно розумію, втручатися в життя Карини і Максима не збираюсь. Але ті правила, які зять запровадив в моєму будинку, це просто жах. Хоча сам прийшов на все готове.
  • Своє весілля й досі згадую з жахом. Я пропонувала святкувати у кафе, чи ресторан, як годиться. – Навіщо ті понти? Зробимо, як усі нормальні люди, – казала свекруха. І я гадала, що Олена Іванівна нам допоможе. Однак, досі згадую зі сльозами ту “поміч”. Наче свекруха навпаки все хотіла зіпсувати та зірвати весілля!
  • – Лілечко, а давай у село поїдемо, га?! – До бабусі. Ох вона буде рада! Та й Андрійко давно проситься..– Ну ти й даєш..! Цікаво, а чому ми маємо робити так, як ти хочеш? Про нас ти зовсім не думаєш?Микола встав і вийшов з кімнати. Лілія застигла від несподіванки, не очікуючи такого повороту подій.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes