Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Коли я повернулась в Україну, щоб познайомити Антоніо з мамою, то зустріла Дениса, свого колишнього чоловіка. Він не впізнав мене, навіть. І далі сказав те, чого я геть не чекала.

Коли я повернулась в Україну, щоб познайомити Антоніо з мамою, то зустріла Дениса, свого колишнього чоловіка. Він не впізнав мене, навіть. І далі сказав те, чого я геть не чекала.

Viktor
30 Січня, 202630 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли я повернулась в Україну, щоб познайомити Антоніо з мамою, то зустріла Дениса, свого колишнього чоловіка. Він не впізнав мене, навіть. І далі сказав те, чого я геть не чекала.

Колишній чоловік був шокований, коли побачив мене через 5 років.

Справа в тому, що Денис (мій тепер колишній чоловік) зрадив мене та пішов до іншої жінки і це через 17 років щасливого шлюбу.

З Денисом ми одружились, бо дуже кохали одне одного. Він гарно до мене залицявся, завжди приділяв увагу, навіть як був дуже втомлений, постійно дарував квіти. Якщо були певні труднощі чи проблеми чоловік все вирішував. Я займалась хатніми справами, берегла сімейний затишок, а згодом і виховувала доньку.

Так тривало роки. Та за два роки до розлучення я помітила, що Денис часто не ночував вдома й став до мене байдужим, а то й роздратованим. Списувала все на втому від роботи та постійний побут.

Потім взагалі сказав, що кохає іншу та має другу сім’ю, тому розлучаємось.

Донька вирішила залишилась із своїм татом, бо той пообіцяв купити їй квартиру та й наговорив про мене різної гидоти. Іра в це повірила.

Я після розлучення переїхала до своєї мами, де й жила кілька місяців. Тоді й вирішила, що пора щось змінювати.

Взяла квитки і поїхала в Італію. Там працювала моя однокласниця, яка допомогла влаштуватись на роботу. Я доглядала літню сеньйору. У неї був вдівець син, який старше мене на 3 роки.

Антоніо розтопив моє серце. Ми багато спілкувались, він проводив мені екскурсії містом. Не міг повірити, що чоловік так зі мною вчинив. Згодом запропонував мені вийти заміж. Я погодилась. Будемо разом надолужувати втрачене щастя.

Антоніо мав власний бізнес в Італії та сусідніх країнах.

Коли я повернулась в Україну, щоб познайомити Антоніо з мамою, то зустріла Дениса. Він не впізнав мене, навіть.

– Яка ти стала? – Дивувався колишній.

– Яка?

– Розцвіла, красуня просто.

Мене його слова потішили.

– Може спробуємо знову жити разом ? – Запропонував Денис.

Мене це дуже розсмішило.

– Ні, дякую. Я виходжу заміж, а ти живи як знаєш. До речі як твоя нова сім’я ?

– Давно розпалась….

Іра ж як дізналась, що у мене багатий чоловік, відразу захотіла переїхати зі мною в Європу. Та я й досі на неї ображена. На мою допомогу нехай не розраховує, а живе сама як вміє.

Зараз я щаслива, що так сталось, хоч в той момент думала, що моє життя скінчилось. Все тільки починається і найкраще попереду. Ніколи не пізно почати все з початку.

Навігація записів

 Ні, Іро, на мене не розраховуй! Вийшла заміж – будь тепер за чоловіком, а не за мною. Мені тут чужа людина в хаті не потрібна, – відрізала мати
Володя, так звали однокласника, жив в іншому районі, тут він опинився випадково, колись вони навіть зустрічалися, але не вийшло, не вийшло в них кохання… -Катя, а я тебе любив по-справжньому тоді, мені було дуже неприємно, коли ти пішла. -Володю, хіба? Ми ж, здається, обоє вирішили, що нам це не потрібно, і розлучилися друзями.

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes