Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Я пообіцяла, що ти Каті (так звати сестру чоловіка) макіяж зробиш, бо вона на день народження йде, а тебе все немає і слухавку не береш. Донька тебе вже годину чекає. – Не підіймала слухавку, бо зайнята була, а до Каті я не поїду. В мене інші плани. – Нікуди твої плани не подінуться, а Катя поспішає. Зроби їй макіяж і роби, що хочеш. Та я вирішила, що здоров’я мені важливіше за плани свекрухи. Цього Вікторія Павлівна не чекала і накинулась на мене зі звинуваченнями.

– Я пообіцяла, що ти Каті (так звати сестру чоловіка) макіяж зробиш, бо вона на день народження йде, а тебе все немає і слухавку не береш. Донька тебе вже годину чекає. – Не підіймала слухавку, бо зайнята була, а до Каті я не поїду. В мене інші плани. – Нікуди твої плани не подінуться, а Катя поспішає. Зроби їй макіяж і роби, що хочеш. Та я вирішила, що здоров’я мені важливіше за плани свекрухи. Цього Вікторія Павлівна не чекала і накинулась на мене зі звинуваченнями.

Viktor
26 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Я пообіцяла, що ти Каті (так звати сестру чоловіка) макіяж зробиш, бо вона на день народження йде, а тебе все немає і слухавку не береш. Донька тебе вже годину чекає. – Не підіймала слухавку, бо зайнята була, а до Каті я не поїду. В мене інші плани. – Нікуди твої плани не подінуться, а Катя поспішає. Зроби їй макіяж і роби, що хочеш. Та я вирішила, що здоров’я мені важливіше за плани свекрухи. Цього Вікторія Павлівна не чекала і накинулась на мене зі звинуваченнями.

Моя свекруха дуже часто вирішує коли і що я маю робити. У нас з цього приводу бувають суперечки, бо вона і не думає, що у мене є інші плани, окрім як робити все як скаже вона. Цього разу сталося так само.

Зараз у мене проблеми зі спиною, тому кілька разів на тиждень я ходжу на масаж та в басейн. Працюю візажистом, що певним чином і повпливало на моє здоров’я, бо постійно на ногах і зігнута, коли фарбую людину.

Минулого тижня я повернулась з роботи, а Вікторія Павлівна уже чекала мене на порозі квартири.

– Добре, що ти вже нарешті прийшла, я вже пів години тебе виглядаю – почала свекруха.

– Що сталося? – питаю.

– Я пообіцяла, що ти Каті (так звати сестру чоловіка) макіяж зробиш, бо вона на день народження йде, а тебе все немає і слухавку не береш. Донька тебе вже годину чекає.

– Не підіймала слухавку, бо зайнята була, а до Каті я не поїду. В мене інші плани.

– Нікуди твої плани не подінуться, а Катя поспішає. Зроби їй макіяж і роби, що хочеш.

– У мене запис до масажиста, який чекати не буде, бо у нього погодинний запис. Тому нехай Катя вирішує питання з макіяжем без мене.

– Як так? Я вже їй пообіцяла. Тим більше, ти на той масаж тричі на тиждень ходиш. Як раз не підеш, то нічого не станеться.

– То не треба було нічого обіцяти. А курс лікування переривати, бо ви так захотіли, я не буду. Мені здоров’я важливіше.

– Ти хамка невихована. Як ти зі мною розмовляєш? Ото вже невістку маю, хай Бог милує. Як тільки мій син з тобою живе?

– Ми живемо прекрасно і ні до кого свого носа не сунемо, на відміну від інших.

– Ну нічого, я ще тобі це пригадаю – сказала від люті свекруха і пішла.

Я поїхала по своїх справах, не турбуючись про те, що зовиця залишиться без макіяжу, а свекруха лютує через мою відмову.

Я б допомогла, але спершу варто було б мене запитати, коли я зможу зробити макіяж, а не все вирішити самим, а мене поставити перед фактом. У мене теж є своє життя і власні справи.

Як би вчинили ви на моєму місці? Ваші свекрухи теж хочуть керувати вами?

Навігація записів

Коли я виходила заміж за Олега, то він мав хіба стару машину, яка ледь їздила. Жили ми бідно, просили гроші в батьків на мівіну та чай. Потім я взагалі продала все золото (навіть сережки покійної бабусі) та позичила в родичів пару тисяч доларів, аби ми з Олегом почали бізнес – служба таксі. І от минуло понад 10 років. Ми вже живемо у достатку, маємо багато грошей. Однак, я навіть не здогадувалася, що через одну жінку наш шлюб зруйнується…
Чоловік прийшов з роботи. Зайшов на кухню і сів за стіл. Дружина поставила на стіл сковорідку зі смаженою картоплею, поруч сало і солоні огірки.

Related Articles

— І зефір твій добрий, — баба Катя жувала тими зубами, що лишилися, прислухаючись до незвичного смаку. — М’який такий, наче вата. І на смак… теж як вата. — Це дуже якісний зефір, мамо! Дієтичний, майже без цукру. — Отож-бо я й чую, що вата. — Ох… Звикли ви тут у селі до свого солодющого варення, от вам усе тепер ватою здається. А цукор же такий шкідливий, особливо в твоєму віці

Viktor
24 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — І зефір твій добрий, — баба Катя жувала тими зубами, що лишилися, прислухаючись до незвичного смаку. — М’який такий, наче вата. І на смак… теж як вата. — Це дуже якісний зефір, мамо! Дієтичний, майже без цукру. — Отож-бо я й чую, що вата. — Ох… Звикли ви тут у селі до свого солодющого варення, от вам усе тепер ватою здається. А цукор же такий шкідливий, особливо в твоєму віці

— Тому ти всі гроші тримаєш на своєму рахунку і нам нічого не даєш. Заради нашого щасливого майбутнього. Щоб ми росли духовно. Я правильно розумію

Viktor
24 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Тому ти всі гроші тримаєш на своєму рахунку і нам нічого не даєш. Заради нашого щасливого майбутнього. Щоб ми росли духовно. Я правильно розумію

— І що ти думаєш? Не заїхав! — розводить руками жінка. — Ні після свят, ні на Водохреще, ні пізніше. Я спочатку дзвонила, просила, нагадувала. А там уже й січень минув, а син до матері так і не доїхав.

Viktor
24 Березня, 202624 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до — І що ти думаєш? Не заїхав! — розводить руками жінка. — Ні після свят, ні на Водохреще, ні пізніше. Я спочатку дзвонила, просила, нагадувала. А там уже й січень минув, а син до матері так і не доїхав.

Цікаве за сьогодні

  • — І зефір твій добрий, — баба Катя жувала тими зубами, що лишилися, прислухаючись до незвичного смаку. — М’який такий, наче вата. І на смак… теж як вата. — Це дуже якісний зефір, мамо! Дієтичний, майже без цукру. — Отож-бо я й чую, що вата. — Ох… Звикли ви тут у селі до свого солодющого варення, от вам усе тепер ватою здається. А цукор же такий шкідливий, особливо в твоєму віці
  • — Тому ти всі гроші тримаєш на своєму рахунку і нам нічого не даєш. Заради нашого щасливого майбутнього. Щоб ми росли духовно. Я правильно розумію
  • — І що ти думаєш? Не заїхав! — розводить руками жінка. — Ні після свят, ні на Водохреще, ні пізніше. Я спочатку дзвонила, просила, нагадувала. А там уже й січень минув, а син до матері так і не доїхав.
  • – Ой, синку, зараз взагалі немає грошей, – відповіла Іванові мати, коли він у неї попросив 3 тисячі в борг на кілька днів, – Квартиранти затримують із оплатою! Дуже б і рада допомогти, але сам розумієш, нічим!
  • У селі їхній двір вважали зразковим. Високий паркан без жодної гнилої дошки, ідеально побілені стовбури яблунь, різьблені лиштви, які Іван випилював ночами, поки Катя спала. Усе в цьому домі дихало надійністю. Тільки третя сходинка на ґанку зрадницьки рипіла ще з весни. Іван усе збирався її прибити, але руки не доходили.
  • — Ти мене ніби не чуєш… Ваня, ми розлучилися тиждень тому, ти збираєшся з’їжджати? — спитала Оксана. Він відставив каву, заглянув у чашку, ніби там можна було знайти відповідь: — Збираюся. Але ти ж не звір. Дай мені час. — Я дала час, — тихо нагадала вона. — Сім днів. Сьогодні восьмий. Вчора ти обіцяв, що підеш «завтра вранці». Ранок минув. Він підвівся, пройшовся по кімнаті і зупинився біля вікна: — Ти так говориш, ніби я тобі чужий. Я не чужий. І чому всі відразу на годинник? Я що, так заважаю?
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes