Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • – Гарно ви мене обкрутили! Давно це з братом вигадали? – Я й не знаю, як реагувати на звинувачення доньки

– Гарно ви мене обкрутили! Давно це з братом вигадали? – Я й не знаю, як реагувати на звинувачення доньки

Viktor
26 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Гарно ви мене обкрутили! Давно це з братом вигадали? – Я й не знаю, як реагувати на звинувачення доньки

Вже багато років я живу в Києві. Хоча сама із села Київської області. Там і батьківська хата залишилась. Коли мами не стало я вирішила її зберегти. Село дуже гарне, на березі Дніпра, хоча й від столиці досить далеко – 100 кілометрів. 

Ми з чоловіком так любили їхати туди на вихідні. Він рибалив, я в землі бабралася. А скільки ми вирощували! Домашні кабачки, помідорки, зелень. Все консервували й дітям роздавали. А які сади в нас були, яблука, як мед. Те місце для нас усіх було раєм.

Та потім загинув мій Павло. Він був військовим, повернувся на службу ще у 2016 році. А вже за рік вороги відібрали його життя. Якийсь час я взагалі не хотіла на дачу, надто боляче там було мені знаходитися. Та і їхати за кермом я не вміла. Згодом син мене почав возити. 

Коли душевні рани трохи загоїлись стала їздила туди на ціле літо. Лишень на осінь діти мене забирали. Часто привозили онуків і це було чудово.

Та останні роки мені вкрай важко. Здоров’я вже не те. Та й вирощувати городину не вигідно. За ті гроші, що ми витрачаємо на дорогу можна все купити в супермаркеті. 

От я й наважилась на серйозне рішення – виставила батьківський будинок на продаж. А гроші вирішила між дітьми поділити. І раптом мені подзвонив син.

 – Мамо, знаєш, тесть хоче купити твій будинок. І це чудово, адже ти й надалі зможеш там відпочивати. 

 – І справді, а згодом вашим дітям дістанеться, у них, крім невістки ж більше нема дітей. 

Як я зраділа – ви не уявляєте. Ще й знижку суттєву свату зробила. Продала за 12 тисяч євро. Гроші відразу між дітьми поділила, собі навіть сто євро не залишила. Все було чудово, доки донька не дізналась, хто купив будинок. 

 – То он як ви мене обкрутили? Давно такий план вигадали? 

 – Що ти таке кажеш?

 – Ви з татом завжди брата більше любили! От ваш улюблений будинок йому й хотіли залишити, лиш не знали як. А тут ідеально. І гроші йому і хата!

Після тієї розмови ми не спілкуємось. Донька ображена страшенно. Син перебудовує дачу. Другий поверх вже підняв. Хоче, щоб там для всіх місце було. А я вже не знаю, як бути. Невже я щось зробила не правильно? 

Навігація записів

– Забирай свою квартиру і забудь, як я виглядаю! Не треба було руйнувати мій шлюб! – Донька накричала на мене й пішла геть
А сьогодні вранці до них із сином заявилася мати покійної дружини. Вже весела. Почала голосити, що дитина без матері, бідне дитя. Сьогодні був рівно рік після того, як не стало матері хлопця. – Та все добре. Я вже звик. Я ж і з міста поїхав заради сина. Щоб бабця не лізла. А вона знайшла нас і тут. Ну і ось…

Related Articles

– В тебе що два чоловіки? Один дома, один на дачі – інакше ніяк? – Не всі мене зрозуміють, та до такого дивного рішення я дійшла не відразу

Viktor
18 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – В тебе що два чоловіки? Один дома, один на дачі – інакше ніяк? – Не всі мене зрозуміють, та до такого дивного рішення я дійшла не відразу

Як я виходила заміж знову, я взагалі не пам’ятаю, все відбувалося, як уві сні. Другий чоловік, Олександр, був старший за мене на двадцять шість років. Він був компаньйоном вітчима Петра. Це тепер я зрозуміла, що неспроста я втратила першого чоловіка і дитину

Viktor
18 Травня, 202618 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Як я виходила заміж знову, я взагалі не пам’ятаю, все відбувалося, як уві сні. Другий чоловік, Олександр, був старший за мене на двадцять шість років. Він був компаньйоном вітчима Петра. Це тепер я зрозуміла, що неспроста я втратила першого чоловіка і дитину

— Це тобі не гуртожиток, люба.Тут нічого не можна залишати на видноті. Якщо випила чай, чашку одразу мий, витирай насухо і став у шафу! Я порядок люблю! Усі поверхні мають бути ідеально чистими, зрозуміла? Галині Іллівні вічно все не подобалося. Бабуся відчитувала Віру за кожну дрібницю: то посуд у шафі нерівно розставлений, то води в склянку налито замало, то кашу переварила.

Viktor
18 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Це тобі не гуртожиток, люба.Тут нічого не можна залишати на видноті. Якщо випила чай, чашку одразу мий, витирай насухо і став у шафу! Я порядок люблю! Усі поверхні мають бути ідеально чистими, зрозуміла? Галині Іллівні вічно все не подобалося. Бабуся відчитувала Віру за кожну дрібницю: то посуд у шафі нерівно розставлений, то води в склянку налито замало, то кашу переварила.

Цікаве за сьогодні

  • – В тебе що два чоловіки? Один дома, один на дачі – інакше ніяк? – Не всі мене зрозуміють, та до такого дивного рішення я дійшла не відразу
  • Як я виходила заміж знову, я взагалі не пам’ятаю, все відбувалося, як уві сні. Другий чоловік, Олександр, був старший за мене на двадцять шість років. Він був компаньйоном вітчима Петра. Це тепер я зрозуміла, що неспроста я втратила першого чоловіка і дитину
  • — Це тобі не гуртожиток, люба.Тут нічого не можна залишати на видноті. Якщо випила чай, чашку одразу мий, витирай насухо і став у шафу! Я порядок люблю! Усі поверхні мають бути ідеально чистими, зрозуміла? Галині Іллівні вічно все не подобалося. Бабуся відчитувала Віру за кожну дрібницю: то посуд у шафі нерівно розставлений, то води в склянку налито замало, то кашу переварила.
  • – Добрий день!. А ви хто? – Дарина не встигла придумати формулювання ввічливіше. – Я квартирантка Тимофія Ігорьовича. Він удома? Мені терміново треба з ним поговорити. Дзвоню, дзвоню – не бере! – Яка квартирантка? – Він мені квартиру здає на Незалежності. Я плачу п’ятнадцять тисяч на місяць не для того, щоб самій лагодити плиту! Він місяць тому обіцяв замінити, місяць!
  • Значить, вона потайки вuкрала ключі й заселила в мій дім весь свій тaбір. Без мого відома. Гоcподарюють у моїй кухні. Сплять на моїй єгипетській бавовні. Топчуть мої рододендрони
  • Ми не хотіли, щоб так вийшло, — почав виправдовуватися Олег, нервово потираючи обручку на пальці. — Останнім часом ми з тобою майже не бачилися. Ти постійно на роботі, звіт за звітом, відрядження. Я почувався зайвим у твоєму житті. — Точно, — Мар’яна кивнула, відчуваючи, як на очі накочуються сльози, але змусила себе не плакати.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes