Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

Viktor
22 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

У мене зав’язалися стосунки з чоловіком, який був в рази старшим від мене. Наше знайомство відбулося абсолютно випадково. Якось я гуляла парком, але через слизьку стежку посковзнулася і впала на землю. Незнайомець вирішив допомогти мені, а я на знак вдячності запросила його на чашку кави. З того часу все й закрутилося.

Про те, що у нього є сім’я, він розповів не відразу. А коли я дізналася правду, було вже пізно. У мене палали шалені почуття. Звісно, я розуміла, що нічим хорошим це не закінчиться. Але він так турботливо до мене ставився, що я не могла встояти. Ми таємно зустрічалися в мене у квартирі та в інших місцях. Я любила його і мені не хотілося думати про погане. Сама досі не можу в це повірити. Мені 23 роки, йому далеко під 40 і ми щасливі.

Але час ішов і як слід було б очікувати, сім’я дізналася про наші стосунки. Та сама я довідалася про це іншим чином. Одного вечора я поверталася з роботи додому і, увійшовши в під’їзд, побачила дівчину років 14. Вона перегородила мені дорогу і представилася дочкою мого коханця. Я остовпіла від страху. Дівчинка стала звинувачувати мене в тому, що я руйную їхню родину і так далі. Я впала в заціпеніння. В голові крутилися погані думки. Донька була настільки напружена і переповнена люттю, що здавалося ось-ось вдарить мене.

Я, приховуючи свій страх, вирішила піти далі. Але вона різко схопила мене за руку і силою повернула до себе. Я злякалася як ніколи в житті. Злякалася до такої міри, що навіть в думках не було дати відсіч, хоча б на словах. Коли це дівчисько смикнуло мене за руку, я відчула її богатирську силу. Вона явно була спортсменкою і з нею краще не зв’язуватися. Зовні донька здавалася звичайною школяркою, невисокого росту і худої тілобудови. А злості у неї, виявляється, хоч відбавляй.

Дівчинка почала говорити мені про те, що мама переживає через цю ситуацію, тому вона хоче, щоб я розлучилася з її батьком. Мене всю трясло від страху, я не могла видавити ні слова і почала плакати. Дівчина відчула свою перевагу наді мною. Вона схопила мене за комір і різко притиснула до стіни, сказавши, що якщо я не полишу її батька, то можу попрощатися зі своїм здоров’ям.

Я почала голосно плакати, розраховуючи розчулити свою кривдницю. Але марно. Вона вдарила мене кулаком в обличчя і пішла. Я притиснула руку до пошкодженого місця і побачила перемішану зі сльозами кров. Було дуже прикро, що мене побила маленька дівчинка.

Просто вся біда в тому, що я виросла в інтелігентній родині. Спортом ніколи не займалася. Це була моя перша бійка. Та й з моєю добротою я не змогла б вдарити людину. Я сяк-так встала і пошкандибала у квартиру, де обробила рани і помила обличчя.

Не знаю, як мені діяти в цій ситуації. З одного боку, не хочеться розлучатися із коханим чоловіком, а з іншого – я боюся його доньки. Вона дала мені чітко зрозуміти, що з нею жартувати не можна.

Що б ви могли порадити жінці?

Чи варто їй відмовитися від ролі коханки?

Або ж, кохання не має перешкод?

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!

Навігація записів

Кіт мовчки дивився на неї. Зітхнувши і набравшись сміливості, Анюта потягнулася за ним, сподіваючись, що рукави шкіряної куртки врятують її руки від пазурів пухнастого безбілетника…
– Катю, ти могла б Марину на 2-3 місяці взяти до себе, щоб вона втягнулася? – просив брат за дружину

Related Articles

– А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один

– І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Viktor
23 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.

Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Viktor
23 Травня, 202623 Травня, 2026 Коментарі Вимкнено до Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes