Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Загuнулu, обіймаючись: р0сійська р@кета забрала життя другокласниці Амелії та її мами Оксани…

Загuнулu, обіймаючись: р0сійська р@кета забрала життя другокласниці Амелії та її мами Оксани…

Viktor
21 Листопада, 202521 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Загuнулu, обіймаючись: р0сійська р@кета забрала життя другокласниці Амелії та її мами Оксани…

У Тернополі серед жертв ракетного удару опинилися мама та її маленька донька — учениця другого класу Тернопільської школи №27. Родина перебувала вдома, коли удар повністю зруйнував їхнє помешкання. Про трагедію повідомили у школі, передає 24 Канал.

Що розповідають у школі

Удар по житловому будинку стався рано вранці 19 листопада. Більшість мешканців ще спали або готувалися починати день. Серед тих, кого торкнулося горе, — Оксана та її донечка Амелія Гжесько, яка відвідувала другий клас. У повідомленні навчального закладу зазначено:

«Уся наша шкільна родина сумує з приводу непоправної втрати».

У школі згадують Амелію як надзвичайно щиру та світлу дитину. Кажуть, що вона завжди випромінювала тепло, була доброю та відкритою. Учителі та учні з болем усвідомлюють, що дівчинка більше не повернеться до класу.


Прощання з родиною

У Тернополі готуються до прощання з Оксаною та Амелією. Панахида відбудеться 21 листопада о 19:00 у церкві Святого Архистратига Михаїла.


Трагедія, що забрала життя мами та маленької дитини, ще раз підкреслює, наскільки вразливими залишаються мирні міста та родини. Удар по житловому будинку знову доводить, що наслідки для цивільних є тяжкими й невідворотними. Для громади такі втрати стають глибокою раною, але одночасно — нагадуванням про важливість підтримки одне одного та посилення заходів безпеки для людей, які живуть у прифронтових регіонах.

Джepeлo

Навігація записів

Торт без випічки з бананами! З приготуванням впорається кожен
“Заpаз один з нaйважчих моментів нашої іcторії”: Зeленський звeрнувся до укрaїнців. Відео

Related Articles

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

– А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях

Viktor
23 Січня, 202623 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – А чому це всі гроші їй? Я також твоя дочка! Так не чесно, мамо! – Олена стояла посеред вітальні, схрестивши руки на грудях

Цікаве за сьогодні

  • – А даремно. Такі речі не можна забувати. Такі спогади зігрівають душу – в моменти, коли буває погано. А пам’ятаєш, як вона хвилювалася на розписі в РАЦСі? Я тоді дивилася на неї і думала: – Боже, вона ж зовсім дитина. І ти теж хвилювався. У тебе тремтіли руки, коли ти одягав їй обручку на палець. До речі, а де твоя обручка?
  • Усе, Мар’яно! Це кінець! — Світлана влетіла в коридор і впала на новий диван. — Я подаю на розлучення. Не можу більше жити з ним! — Світлано, обережніше, диван світлий. Що знову сталося? Андрій знову затримався на роботі? — Ой, Мар’яно, от не починай! Тобі б лише про свої меблі думати! У мене життя руйнується, а ти про плями! У тебе завжди все так: квартира в новобудові, підвищення, ідеальний чоловік. А на мене тобі просто начхати! — Я не байдужа, Світлано. Просто ми з Олегом два роки відкладали кожну гривню на це житло. Мені воно дороге. То що Андрій? — Та що Андрій! Уяви собі, я вчора просто заскочила до дівчат у кафе після зміни. Мала право розслабитися? Приходжу о десятій, а він влаштовує сцену, розпитує все: де я була, чому діти не нагодовані, чому в хаті безлад. Уявляєш? Називає мене безвідповідальною! А потім ще й тебе в приклад ставить. Мовляв, глянь на Мар’янку: вона і проєкти в IT закриває, і вдома в неї все блищить, і Олег завжди задоволений. Терпіти цього не можу
  • – Лідія Федорівно, я одружена з вашим сином вже дев’ять років. Перші три роки я вітала вас і дарувала подарунки і на Новий рік, і на 8 березня, і на день народження. Ви не привітали мене жодного разу. Та й я перестала. Пам’ятається, це вас раніше не дивувало. Що ж трапилося сьогодні?
  • Яка кішка? Ти ж знаєш, що я не терплю тварин у будинку. Нехай вона хоч тричі улюблениця твого батька! Ні, ні і ще раз ні
  • Навіщо ти це робиш? — тихо запитала Дарина. — Твої друзі зараз у кафе, обговорюють випускний. А ти тягнеш картоплю для дівчини, з якою тобі навіть соромно буде показатися на очі матері. Павло зупинився. Він поставив пакети на сніг і взяв її руки у свої. Вони були холодними, попри теплі рукавички. — Дарино, послухай мене. Мені байдуже до кафе. Мені байдуже, що скажуть інші. Коли я поруч із тобою, я відчуваю, що я справжній. Не проект батьків, не «перспективний хлопець», а просто людина. — Твоя мати мене зненавидить, — прошепотіла вона, опустивши очі. — Вона просто тебе не знає. Коли дізнається — зрозуміє. Але Ірина Сергіївна не збиралася нічого розуміти. Того вечора, коли Павло повернувся додому пізніше звичайного, на кухні на нього чекав допит
  • За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes