Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Всі закрутки тещі ми викидаємо у смітник або ж виливаємо в унітаз. Бо знаємо, за якою “рецептурою” пані Наталка робить консервацію. Наче на зло нас…

Всі закрутки тещі ми викидаємо у смітник або ж виливаємо в унітаз. Бо знаємо, за якою “рецептурою” пані Наталка робить консервацію. Наче на зло нас…

Viktor
5 Вересня, 20255 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Всі закрутки тещі ми викидаємо у смітник або ж виливаємо в унітаз. Бо знаємо, за якою “рецептурою” пані Наталка робить консервацію. Наче на зло нас…

Теща щоразу приносить нам закрутки на зиму. Але ми жодну банку не відкриваємо, все на смітник виносимо. Думаєте, що ми такі невдячні діти? Що я такий поганий зять?

Ні. Просто ми знаємо прекрасно, в яких умовах Наталія Василівна робить закрутки на зиму. І від тих помідорів та огірків потім хочеться аж блювати.

Пані Наталка живе сама і має 2 котів. Звісно, їй сумно було, того й завела тваринок. Однак, за котами пані Наталя ніяк не доглядає. Вони без прививок, по квартирі їх шерсть літає, а ще неприємний запах. Бо замість підстилки пані Наталка їм стелить звичайну газетку в туалеті, ще й двері не зачиняє:

– Теж мені, буду я наповнювач купувати. Ви ціни в магазині бачили? Майже 200 гривень. Воно за декілька днів закінчиться! 

– Ну так давайте ми вам купимо. 

– Ні, не треба. Коти до газетки вже звикли. 

– Так хоч помийте їх, будь ласка! 

– Коти самі себе вилизують. Вони тварини, така їх природа! 

А ще коти застрибують на стіл та можуть їсти з одної тарілки. Жінка то сама розуміє і вже не хоче так часто до мами заходити. Ми що на Різдво, що на Великдень та Спаса всіх збираємо у нашій квартирі. Бо, боюся, що в решти гостей зникне апетит, якщо переступлять поріг тещиної квартири. 

Так от, а тепер щодо закруток. Пані Наталка все зробить на кухні (де є коти), погано протирає та стерилізує банки. Деякі банки вона бере з-під магазинних закруток, але може їх хіба сполоснути водою, навіть без миючого засобу чи взагалі рушником протерти. 

Раз ми відкрили лечо – а там з внутрішньої банки шерсть кота. І ті “гостинці” полетіли в смітник одразу. Я взагалі тоді аж перехотів вечеряти. 

Всі овочі (добре, що помиті) теща викладає на рушник. Але то вже не рушник, а якась шматка – весь у дірках, жирних плямах, так тхне, що нудити починає. Наталія Василівна ним і руки витирає, і стіл від крихт, і тарілки, і навіть вікна, стільницю та кутики від пилюки чи павутини. Словом, рай для бактерій та грибка. І на тому рушнику сохнуть овочі! 

Найголовніше – деякі банки вже тріснуті та в будь-який момент можуть “вистрілити”. 

Ми не раз натякали, що не варто носити закрутки:

– Мамо, ну ми таке не їмо. 

– Що? Як не їсте? То ж лечо, дивися! Я сама до ночі закривала!

– Та ми в Сільпо вчора заходили, там купили…

– Що? Їсте ту магазинну хімію? Та ви в лікарню потім з отруєнням попадете! 

Тому ми просто почали викидати консерви на смітник або ж виливати все в унітаз. Банки купуємо нові та віддаємо все тещі. Але нещодавно нашу схему розсекретили. 

Субота, ранок, я йду до сміттєвих баків та несу банки. Аж раптом – теща, наче з-під землі виросла!

– Ігоре? То що, мої закрутки? 

– А…А ви як тут?…

– То я для вас стараюся, з ранку до ночі на кухні закрутки роблю. А ви все на смітник виносите?! 

Вже деякі сусіди почали виглядати з вікон та слідкувати за нашою суперечкою. Теща так кричала, плакала, руками махала. Жінка потім намагалася їй по телефону все пояснити, казала, що не варто носити закрутки. Але тещі було все попри мешти. 

Не знаю, як ще помиритися. Бо дійсно ті закрутки нас можуть на той світ з отруєнням відправити! 

Daryna

Навігація записів

Фрідріх Мерц визнав: Єврoпа не має достатнього вплuву, щоб зупuнuти вiйну в Укрaїні
Зeленський зустрівся із Фiцо в Ужгoроді

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • Я звільнився! Працювати за копійки не буду… Тепер я зможу жити й без роботи.– Я… Я отримав спадщину! Тепер у мене пристойний капітал, – Гроші мої! Але це ще не все. Я подаю на розлучення, набридло…
  • – Що будете гроші просити? Ото мені зять дістався, біднота! – Донька вибігла, наче її окропом обдали, а сваха зблідла після моїх слів
  • З братом домовились по-чесному поділити батьківський спадок. Але Олег швидко забув про свої обіцянки
  • Онучку не знайдеться у тебе гривень двадцять на хліб?Той простягав йому тремтячу долоню, на якій було трохи копійок.Андрій, порпаючись у кишенях. простягнув старому свій пакет з продуктами.старий вказав рукою на кудлатого невеликого песика, що сидів поруч.
  • – Те, що сьогодні тут з’явилися ви – це таке щастя!..– Дивно. – На обличчі у Тетяни з’явилася недовірлива усмішка. – Ви приходите до мене одна, заявляєте, що ваша дочка – це дочка мого чоловіка, і хочете, щоб я повірила вам на слово? Невже я схожа на таку наївну жінку?
  • ― А що тут ще можна подумати?! Чи ти не придумав гідного пояснення цьому? Тоді у тебе буде на це багато часу, ― Ліза вказала на сумку, що самотньо стояла біля дивана, і судорожно стиснула руки. ― Іди, Артем. Я не хочу тебе більше бачити.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes