Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • – Що у вас за сім’я, як разом за стіл не сідаєте? – Я й гадки не мала, що свекруха вибухне через таку дрібничку

– Що у вас за сім’я, як разом за стіл не сідаєте? – Я й гадки не мала, що свекруха вибухне через таку дрібничку

Viktor
4 Вересня, 20254 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Що у вас за сім’я, як разом за стіл не сідаєте? – Я й гадки не мала, що свекруха вибухне через таку дрібничку

Коли Святослав запропонував жити з його мамою – я погодилась. Мені завжди подобалась Лариса Петрівна, ми доволі гарно ладнали й ніколи не сварились. Та після переїзду свекруха дуже змінилась. Вона вирішила, що краще знає, якою має бути дружина її сина. 

 – Ти зранку йому смаж яєшню з салом. І чай заздалегідь завари, щоб вихолов. 

 Спочатку я мовчала, та згодом почала висловлювати свою думку, часом жартома, а деколи й серйозно. Це страшенно ображало Ларису Петрівну.

 – А Святик полюбляє одягати випрасовані речі.

– То нехай мокрі вбирає, на ньому висохнуть і не треба буде прасувати. 

 – Що ти за дурниці верзеш! Подивись, ходить, наче корова його пережувала.

 – Хто знає, може так і було.

 – Та що з тобою не так? Чи тебе мати не вчила, як треба?

 – Прислугою бути точно не вчила!

Та з кожним днем нам ставало дедалі важче порозумітися. А після того, що сталося нещодавно, я взагалі замислилась про переїзд. Місяць тому я нарешті влаштувалась на гарну роботу. В приватну клініку медсестрою. І мені почали давати нічні зміни. І ось якось я повернулась додому дуже стомлена, поїла і лягла спати. Навіть не чула, коли з роботи повернувся Святослав. Та раптом почула голос Лариси Петрівни:

 – Ти чого спиш? Святик їсти хоче.

 – То най їсть. Там є картопля і відбивні.

 – Ти що? Він сам мусить вечеряти? Без дружини? Де ти таке бачила?

 – Я стомилась!

 – Та хай там що – сім’я має вечеряти за одним столом! Це ж головне! 

 – Це ваше правило, не моє!

Та вона не ніяк не могла заспокоїтись. Стояла наді мною й сварилась. А тоді утнула таке, що взагалі в голові не вкладається. Взяла й вилила мені на голову склянку холодної води. Звісно я встала, але пішла не на кухню до чоловіка, а до шафи – збирати валізу.

 – І куди ти підеш? Кому така потрібна?

– Та кому ви потрібні з цими своїми правилами!

Я поїхала до подруги, а чоловік вслід за мною. Він забрав мене до готелю. Та благає все ж повернутися в дім своєї мами, каже, що нам зараз надто дорого орендувати житло. Утім мені байдуже. Не терпітиму такого більше ні дня. А ви що б сказали на такі претензії свекрухи?

IrynaS

Навігація записів

Ніколи б не думaла, що опинюсь в центрі сусідських вoєн, та з моїми сусідами так не виходить
Баклажани по-корейськи на зиму. Супер – закуска на будь-який випадок

Related Articles

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Viktor
25 Грудня, 202525 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Цікаве за сьогодні

  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
  • Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.
  • Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.
  • – Розлучений, з трьома дітьми? Про що ти думаєш? Він же кличе тебе заміж тільки для того, щоб отримати безкоштовну прислугу! Ти будеш готувати для них усіх, прати, прибирати… Навіщо тобі це
  • – Ой, дівчино, даремно ти його вітаєш, не одружиться. А як і одружиться, то намучишся з ним. Як літо настане, понаїдуть міські красуні, що робитимеш? Згориш від ревнощів. Не такого тобі треба хлопця, – вимовляла їй тітка Марія. Та хіба ж закохана молодість слухає мудру старість?
  • – Кохала. І ненавиджу себе за це, – я жбурнула йому в обличчя його дурні модні сорочки. – Забирайся геть! І не смій повертатися! Цього разу я не плакала, коли зачиняла за ним двері. Усередині була тільки порожнеча. І дивне, зле полегшення – ніби прокинулася від довгого, кошмарного сну.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes