Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У бoях на Донeччині загuнув зaxисник з Львівщини, нагороджений “Зoлотим Хреcтом”

У бoях на Донeччині загuнув зaxисник з Львівщини, нагороджений “Зoлотим Хреcтом”

Viktor
28 Серпня, 202528 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до У бoях на Донeччині загuнув зaxисник з Львівщини, нагороджений “Зoлотим Хреcтом”

Черговий день війни забрав оборонця України Івана Рубаша, який виконував бойове завдання на Донеччині. Він залишив по собі родину та численні спогади колег і знайомих, а його подвиг відзначено відзнакою “Золотий Хрест”.

Про загибель повідомила Дрогобицька міська рада у своїй офіційній публікації. У повідомленні зазначено, що Іван Рубаш був родом із Дрогобича, а його життя обірвалося під час виконання бойового завдання неподалік селища Ямпіль. Також у публікації міститься інформація про родину та заслуги Героя.

Що ми знаємо про захисника:

Іван Рубаш зʼявився на світ 10 травня 1969 року в селі Грушів Львівської області, де і минали його дитячі та юнацькі роки. Закінчивши школу, продовжив здобування освіти в м. Воловець, куди вступив у професійне училище. У 1987 році його призвали до лав армії, після закінчення служби в якій, завів сімʼю – одружився та разом із дружиною виховували трьох дітей – доньку й двох синів. Згодом, він став дідусем для шістьох онуків. Проживала родина на вулиці Самбірській у м. Дрогобич, що на Львівщині.

Віддав життя за Україну: у боях на Донеччині загинув захисник з Львівщини, нагороджений "Золотим Хрестом"

Більшу частину мирного життя, Іван працював на Дрогобицькому машинобудівному заводі та був певний час на заробітках закордоном. Безпосередньо перед повномасштабним вторгненням, крайні роки був приватним підприємцем, поки 1 березня 2022 не був знову призваний до лав Збройних Сил України.

Протягом служби Герой боронив Лиманський напрямок на Донеччині на посаді старшого водія автомобільного відділення у військовій частині А3719. Згодом, за окремі заслуги Іван Рубаш отримав від головнокомандувача Олександра Сирського відзнаку — “Золотий Хрест”.

Життя оборонця обірвалося 21 серпня 2025 року, коли він якраз виконував чергове бойове завдання неподалік селища Ямпіль, яке розташоване у Краматорському районі Донеччини.

Родина Івана – рідна сестра, дружина, троє дітей та шестеро внуків залишають про Героя найтепліші спогади та враження. Кажуть, що це був найкращий в світі чоловік та батько, що нікого не залишить в біді.

Міський голова – Тарас Кучма, Орест Каракевич – секретар виконавчого комітету Дрогобицької міської ради висловлюють рідним, близьким та друзям полеглого воїна глибокі співчуття в звʼязку з обірваним передчасно життям голови їхнього сімейства та Героя України, що повертається додому на щиті.

“Сумуємо разом з Вами. Підтримуємо в годину скорботи. Вічна памʼять Герою України.” – залишає добрі слова Дрогобицька міська рада.

Проводжатимуть Івана Рубаша в останню путь сьогодні, 28 серпня 2025 року о другій годині дня на Перехресті Героїв.

Парастас за загиблим захисником країни відбудеться о 18:30 у Церкві Воскресіння Христового на вулиці Самбірській.

Прощання та чин похорону пройдуть у п’ятницю, 29 серпня: об 11ій годині ранку розпочнеться богослужіння в Церкві Воскресіння Христового, після чого церемонія продовжиться у храмі святого Симеона в рідному селі Грушів.

Поховання Героя відбудеться на місцевому кладовищі в Грушеві.

Джерело

Навігація записів

Цієї ночі надійшла звістка, від якої стискається серце… Не стало Марини Гришко
Beлuкe цepкoвнe cвятo 29 cepпня! П’ять особливих заборон цього дня

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Наречений зблід: наречена запустила торт у свекруху під вереск гостей Ліза знала, що планувати весілля — справа нервова. Читала про це статті, слухала подруг. Але ніхто не попереджав, що найбільшою проблемою стане не вартість ресторану чи вибір фотографа, а майбутня свекруха Валентина Петрівна. Жінка ніби поставила собі за мету перетворити кожен день підготовки на випробування на міцність.
  • Повертаючись додому з роботи, Анна сіла в таксі, втомлена, вона випадково торкнулася до сумки, що лежала поруч. Відкрила, і побачила в ній гроші, подивилася на таксиста, хотіла йому повідомити про це, але він не навіяв їй довіру, і вона вирішила забрати її собі. Повернувшись додому, вона покликала чоловіка Роберта і розповіла, що сталося, про свою знахідку. Очі чоловіка одразу ж заблищали, він запропонував взяти цю суму собі, мовляв, “що впало те пропало”. Ну, а жінку це збентежило, вона весь час думала, що ці гроші могли призначатися для якоїсь серйозної опеpaції. Трoxи порившись у сумці, жінка знайшла візитну картку салону, туш для вій та губну помаду. Повідомивши про знахідку чоловікові, той сказав їй: — Та ти можеш спокійно сидіти на місці, ми на ці гроші купим нову машину!
  • Мені 54 роки, пенсії у мене немає і не буде, оскільки я ніколи не працювала. А син замість того, щоб увійти в моє становище, порадив мені влаштуватися кудись на роботу, бо йому дуже потрібна квартира, яка дісталася мені від колишнього чоловіка і яку я здаю квартирантам. Син зовсім не думає про мене. Він прекрасно знає, що здача квартири – це мій єдиний дохід, і що в 54 роки роботу собі я знайти не зможу. Але сина не цікавить, як я тепер буду жити
  • Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку
  • Мої вітання! — мовила зовиця, оглядаючи новий та сучасний будинок брата з невісткою з помітною заздрістю. — Ми тут подумали, раз ви так швидко відбудувалися, то мабуть у вас і місця багато. У нас у квартирі зараз труби міняють, жити неможливо. Ми поживемо у вас пару тижнів. Дітям все одно треба десь гуляти. Де наша кімната? Наталка, невістка, яка в цей момент поливала квіти, повільно вимкнула воду і підійшла до хвіртки. — Тетяно, вибач, але ми не приймаємо гостей. — Що? — очі Тетяни полізли на лоб. — Ти що, рідну сестру чоловіка на поріг не пустиш? — Саме так. Минулого року ти назвала нас егоїстами і сказала, що ми більше не родичі. Я не бачу причин, чому я маю пускати у свій дім людину, яка так до нас ставиться. У нас свої плани на літо, і в них не входить обслуговування твоєї родини. — Андрію! — закричала Тетяна у бік будинку. — Ти це чуєш? Твоя жінка зовсім здуріла
  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes