Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • 6 серпня: церковне свято сьогодні, кого на Спаса потрібно пригостити пиріжками з яблуками.

6 серпня: церковне свято сьогодні, кого на Спаса потрібно пригостити пиріжками з яблуками.

Viktor
6 Серпня, 20256 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до 6 серпня: церковне свято сьогодні, кого на Спаса потрібно пригостити пиріжками з яблуками.

Православне свято сьогодні відоме в народі як Яблучний Спас – за погодою цього дня “пророкують” осінь і зиму.

6 серпня за новим стилем у православній церкві відзначають одне з дванадцяти головних свят – Преображення Господнє. Розповідаємо, які традиції та прикмети пов’язані з цим днем, а також що за церковне свято сьогодні за старим стилем.

Яке сьогодні церковне свято в Україні

6 серпня (за старим стилем це 19 серпня) в українській православній церкві відзначають одне з найважливіших свят – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Свято входить до числа двунадесятих і розповідає про преображення Ісуса Христа на горі Фавор, яке явило Божественну славу Христа і підтвердило його двоїсту природу – божественну і людську.

Святкувати Преображення почали ще в IV столітті, після того, як рівноапостольна цариця Олена побудувала на горі Фавор храм на честь події. Раніше ми детально розповідали про історію свята Преображення Господнє, його традиції та головні заборони. У народі свято відоме як Яблучний Спас (від слова “Спаситель”).

Також 6 серпня завершив свій земний шлях святитель Феоктист, єпископ Чернігівський. До призначення єпископом він подвизався в Києво-Печерському монастирі. Там прославився як старець, який умів зцілювати молитвою і якось зцілив преподобного Микиту. 1103 року Феоктиста обрали ігуменом монастиря, 1108 року він побудував кам’яну трапезну.

Існують також згадки про незвичайну подію, що сталася 11 лютого 1110 року: над Печерським монастирем раптом нізвідки з’явився вогняний стовп, що простягнувся від землі до неба, небо осяяв спалах блискавки, пролунав грім.

Стовп зупинився над труною преподобного Феодосія – після цього випадку святий Феоктист наполіг на тому, щоб ім’я Феодосія внесли в загальноцерковні синодики святих. У 1113 році Феоктист став єпископом Чернігівським. 1115 року він брав участь у перенесенні мощей святих князів Бориса і Гліба до Вишгорода, а пізніше, вже в Чернігові, освятив храм на їхню честь. Святитель Феоктист помер 6 серпня, раніше його поминали в цю дату, але з переходом Церкви на новий стиль день пам’яті збігся з великим святом, коли поминати не можна. Тому святителя згадують напередодні.

Яке сьогодні церковне свято за старим стилем, ми розповідали раніше – 6 серпня за юліанським календарем згадують святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба.

Що можна і прийнято робити 19 серпня і чого не можна робити сьогодні

Згідно з церковною традицією святкові богослужіння на честь Преображення Господнього починаються з вечора, а вранці в свято відбувається божественна літургія. Після служби відбувається чин освячення плодів нового врожаю – здебільшого яблук, але можна будь-які, що дозріли до цього часу. Раніше ми розповідали, що потрібно святити на Яблучний Спас і що нести до церкви не можна. Водночас, якщо немає можливості принести плоди до храму, можна просто прийти помолитися.

Яблучний Спас у народній традиції символізує проводи літа. На свято готують пісні страви (триває Успенський піст), а також печуть пісну випічку – з яблуками і грибами, варять варення і компоти. Тим, хто поститься, цього дня є невелике послаблення – можна їсти рибу. Раніше ми також розповідали, що готувати на Яблучний Спас – рецепти традиційних страв.

Йти на кладовище в це свято можна, але освячені в церкві плоди приносити туди не рекомендується – ними діляться з живими. Вважається, що на свято потрібно обов’язково з’їсти освячене яблуко – за повір’ями, після цього життя почне змінюватися на краще. Також заведено пригощати близьких і ділитися з нужденними пиріжками та яблуками – будь-яка добра справа, зроблена в цей день, допомагає очистити душу від гріхів.

У день Преображення Господнього Церква особливо застерігає від:

лайки, пліток, злоби, заздрості, помсти і жадібності;
відчаю і зневіри;
відмови в допомозі тим, хто її потребує.
Народні традиції забороняють цього дня працювати в полі та городі – слід знайти час для молитви та благих справ. Не можна займатися прибиранням, пранням, ремонтом, небажано шити, в’язати, вишивати. Не прийнято шумно святкувати, зловживати спиртним, переїдати, не варто стригти волосся.

Прикмети 6 серпня

Погода цього дня говорить про те, яким буде осінній сезон і зима:

ясний день – до сухої і теплої осені;
дощ із ранку йде – осінь буде сирою;
стоїть спека – зима буде з морозами та снігом;
яка погода на Преображення – така буде і на Покрову.
Кажуть також, що Другий Спас схожий на січень. З цього часу вже відчувається наближення осені, пора готуватися до холодів, тому в народі з’явилася приказка: “Прийшов Спас – тримай рукавички про запас”.

Навігація записів

В Укpаїні гoтуються до нoвого маcштабного “вeликого будiвництва”: що хoчуть побyдувати. Деталі…
В 11 ДНЯ.. Збентежений Трамп РОЗКРИВ, як має намір ЗУПИНИТИ РФ! Присадив Путіна ПРИ ВСІХ! Рішуча заява…

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • – У нас немає житла. – А я тут до чого? Ви хочете жити тут? Ця квартира моєї мами, царство їй небесне. Де ви зустрічалися з моїм чоловіком, там і живіть.
  • Мої батьки зовсім не вимагали від мене такої щедрості, я сама хотіла зробити їм приємне.І, звичайно ж, я не забувала про себе. Своєї квартири у мене ще не було, зате була машина. Я звикла ні в чому собі не відмовляти, тому до якогось моменту я навіть не знала, що мені ще потрібно було для комфортного життя.
  • Мама телефонувала, — глухо мовив чоловік. — Каже, щоб завтра всі були в неї. Має якусь «надважливу справу». — Знову гроші потрібні? — Анжела піднялася, розминаючи затерплу спину. — Я ж уже записала її до обласної лікарні на вівторок. І ліки всі купила. — Не знаю, Анжел. Голос у неї був дивний. Такий, урочистий, чи що. За останні вісім місяців життя їхньої родини перетворилося на суцільний марафон по лікарнях. Не стало свекра і її одного сина Дениса і свекруха дуже здала. Відтоді Анжела повністю взяла на себе координацію лікування свекрухи: пошук ліків, найкращих реабілітологів та оплату рахунків. — Андрій з Іриною будуть? — запитала вона. — Так. І Марія з малим теж прийде. Ти знову про щось своє думаєш, про гроші? — Павло підійшов і обійняв дружину. — Рахую, Пашо. Ми за цей місяць виклали майже тридцять тисяч лише на процедури для мами. Ти зафіксував загальну суму? — Навіщо? — здивувався він. — Ми ж для мами стараємося. Гроші є, бізнес працює. — Просто цікаво, чи хтось інший хоч копійку вклав
  • Після маминої смерті я повернулася в лікарню забрати її речі. А коли з кишені халата випав складений учетверо клаптик паперу, я зрозуміла: мама встигла підготувати для мене щось…
  • Іван… — голос колишньої свекрухи затремтів. — Іван мене не навідує. Вже три роки, як не приїжджав. Тільки на Новий рік дзвонить, і то — на дві хвилини. У нього своя сім’я… четверо дітей. Дружина… вона… — старенька гірко посміхнулася. — Вона не така терпляча, як ти була, Катю. Вона з першого дня сказала: «Або я, або ваша мама». І він вибрав її. Переїхали в іншу область. Я там нікому не потрібна. Я мовчала. Я згадала, як вона колись казала: «Мій син мене ніколи не кине». Життя — дивна штука. Воно завжди повертає борги, але іноді у дуже жорстокій формі. — Я думала… що як краще зроблю… — Ганна Степанівна почала плакати. Це були тихі, сухі сльози старої людини, якій більше нема чого втрачати. — Думала, знайду йому багату, з характером, щоб у житті пробилася. А вийшло… як вийшло. Сама лишилася в тих трьох кімнатах. Пусто там, Катю. Тільки стіни холодні. Вона витерла очі хусткою. — Мені лікування треба… на коліно… — продовжила вона, ледь чутно. — Зовсім ходити не можу. А грошей нема. Пенсія — сльози. На ліки ледь вистачає. Сусіди хліб приносять, і на тому дякую… Іван каже, що в нього кредити, діти, школа… нема в нього для мене грошей. Я зупинила машину біля її під’їзду. Того самого під’їзду, з якого я колись вибігла з валізами
  • Чоловік не довіряв банкам, і вважав за краще вкладати гроші в реальне золото. Ну, на золоті зливки грошей не було, а на прикраси – цілком. Все, що дарувалося їй чи доньці, складалося у сейф. До певного часу прикраси Варю не цікавили. Лежать і лежать. Наче подарунок, але якийсь номінальний, але їй вони не потрібні. Невдовзі все змінюється.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes