Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Мінімальна пенсія повинна бути 4 тис. грн, а середня — 12-13 тис. грн, останню ми не можемо собі дозволити, — Гетьманцев

Мінімальна пенсія повинна бути 4 тис. грн, а середня — 12-13 тис. грн, останню ми не можемо собі дозволити, — Гетьманцев

Viktor
6 Липня, 20256 Липня, 2025 Коментарі Вимкнено до Мінімальна пенсія повинна бути 4 тис. грн, а середня — 12-13 тис. грн, останню ми не можемо собі дозволити, — Гетьманцев

Середня пенсія в Україні повинна становити не менше 12–13 тисяч гривень. Але держава не може собі цього дозволити. Мінімальна — має бути хоча б 4 тисячі. Саме таку межу озвучив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Його заява — це не просто думка політика. Це публічне визнання того, що українські пенсії, як і прожиткові стандарти, повністю відірвані від реального життя.

“Ми не можемо собі цього дозволити”: що каже Гетманцев

За словами Гетманцева, мінімальна пенсія, яку держава ще здатна виплачувати, — це 4000 гривень. Така сума могла б частково відповідати потребам літніх людей. Водночас, середня пенсія, яка б відповідала реальним витратам — 12–13 тисяч гривень — залишається недосяжною мрією.

“Мінімальною має бути пенсія в розмірі 4 тисяч гривень. Якщо говорити про пенсію середню — вона має бути десь у районі 12–13 тисяч. Ми не можемо цього собі дозволити. Мінімальну — можемо, для цього є резерви”, — заявив Гетманцев.

Це одне з перших настільки відвертих зізнань високопосадовця, що нинішній пенсійний стандарт в Україні — це формальність, а не реальна допомога.

Прожитковий мінімум як абстракція

Окрема болюча тема — це так званий прожитковий мінімум, який згідно з бюджетом-2025 становить трохи менше 3000 гривень. Гетманцев прямо визнав — це несерйозна цифра, на яку неможливо жити. За його словами, реальний прожитковий мінімум в Україні — щонайменше утричі більший. І навіть цього недостатньо.

Політик наводить кричущі приклади з “офіційного” споживчого кошика:

“У ньому зазначено, що підлітку передбачено по одній зимовій і демісезонній куртці на три роки. А жінці — дві сукні на сім років. Це що — рівень забезпечення в європейській країні?”

Фактично, йдеться про бюрократичну фікцію. Про цифри, які прописують лише для “галочки”, не зважаючи на реальні ціни в магазинах і платіжках.

Що насправді отримують українці

Станом на 1 січня 2025 року, середня пенсія в Україні склала 5789 гривень. Це трохи більше, ніж торік — зростання становить 7,5%, або +403 гривні. Але в умовах інфляції, воєнного часу й постійного здорожчання товарів це збільшення виглядає більше як формальність.

Також окремі категорії пенсіонерів можуть розраховувати на доплати. Наприклад:

  • громадяни віком від 80 років, які живуть самі й потребують догляду, отримають у 2025 році доплату — 944,40 грн;
  • мінімальну пенсію з 2026 року планують підвищити з 2361 грн до 2564 грн, що означає надбавку у 203 грн.

Це все ще не наближає пенсії до реального прожиткового мінімуму, не кажучи вже про гідність.

У чому суть проблеми — і чому вона не нова

Система пенсійного забезпечення в Україні давно потребує повного перезапуску. Брак грошей у бюджеті — це лише одна з причин. Справжня проблема — у відсутності довгострокової стратегії. Українці сплачують внески десятиліттями, але на пенсії залишаються на межі виживання.

Заява Гетманцева — це не вирок, але це дзеркало. Якщо держава відкрито визнає, що прожити на 2900 не можна, то мусить і почати діяти. Не просто визнати проблему, а нарешті її вирішувати. Бо кожен день зволікання — це ще один день, коли тисячі пенсіонерів змушені обирати між ліками і хлібом.

Україна не може дозволити собі гідні пенсії, визнають у владі. Але дозволяє собі десятиліттями ігнорувати власних громадян. Мінімальна пенсія має становити хоча б 4000 грн — це реальність, яку визнають навіть в урядових кабінетах. А середня — в 12–13 тисяч — досі залишається лише мрією. І поки вона не стане нормою, пенсіонери житимуть у злиднях. І держава нестиме за це відповідальність.

Які документи треба подати для виходу на пенсію

Джepeлo

Навігація записів

Вісiм етапів великого oбміну: Зeленський заявив, що з червня повернулися сoтні укрaїнців
Нардеп анонсував продовження воєнного стану та мобілізації в Україні

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes