Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “А Моcкву зaбув, хто звoдив?” Лaвров заявив, що Одесу збyдували роcіянu, і отримaв відповідь у мeрежі

“А Моcкву зaбув, хто звoдив?” Лaвров заявив, що Одесу збyдували роcіянu, і отримaв відповідь у мeрежі

Viktor
10 Квітня, 202510 Квітня, 2025 Коментарі Вимкнено до “А Моcкву зaбув, хто звoдив?” Лaвров заявив, що Одесу збyдували роcіянu, і отримaв відповідь у мeрежі

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров зганьбився пропагандистською заявою про те, що Одесу нібито збудували росіяни. У мережі вказали, що прислужник російського диктатора Володимира Путіна спотворює факти, і у відповідь запропонували згадати, хто збудував Москву, Санкт-Петербург і Калінінград.

Зокрема, в інтерв’ю пропагандистам проекту “ТАСС Дети” 9 квітня Лавров заявив, що Захід нібито “потурав” діям Києва щодо нібито “винищення” нібито “російської частини історії” українських територій. Він також назвав “русской” німкеню Катерину Другу, заявивши, що це вона й “інші наші славні предки” нібито будували Одесу та “інші міста”.

“Саме росіяни – Катерина Друга, Потьомкін, інші наші славетні предки освоювали ці території, будували Одесу, інші міста, порти, фабрики, заводи”, – видав Лавров.

За його словами, “режим” у Києві “вирішив вимарати з пам’яті народу, щоб слухняно служити бажанню своїх західних ляльководів”, які нібито завжди мріяли “створити з України пряму військову загрозу” для РФ.

У мережі не змусили чекати на відповідь. Лаврова висміяли не недостатнє знання історичних фактів та запропонували згадати, хто заснував такі міста, як Москву, Санкт-Петербург, Калінінград.

"А Москву забув, хто зводив?" Лавров заявив, що Одесу збудували росіяни, і отримав відповідь у мережі
"А Москву забув, хто зводив?" Лавров заявив, що Одесу збудували росіяни, і отримав відповідь у мережі

“Це каже міністр закордонних справ, людина, яку російська пропаганда подає як інтелектуала. Тим часом: “русская” Катерина II – це чистокровна німкеня Софія Фредеріка Августа Анхальт-Цербстська. Після якої, власне, етнічних росіян на престолі Російської імперії вже ніколи не було”, – нагадав один із користувачів.

Він також нагадав, що турецьку фортецю на місці Одеси 1789 року взяв штурмом іспанець Хосе де Рібас.

А після закінчення російсько-турецької війни й розпочалося будівництво Одеси. Будівництво велося за планом, який утворив уродженець Антверпена (Бельгія) Франсуа Сан де Воллан.

Першими поселенцями були також не росіяни, а етнічні греки, італійці та албанці, а пізніше також євреї.

Активно розвиватись Одеса почала на початку 19-го століття, коли її градоначальником став француз Арман-Еммануель де Віньєро дю Плессі, герцог де Рішельє. Потім розвивати місто продовжив його співвітчизник Луї-Александр Андро-де-Ланжерон.

“Якщо переміститися від Одеси далеко на північ, то ми виявимо там місто Санкт-Петербург. Це місто було побудоване німцями, голландцями, французами та італійцями. Тому, за логікою інтелектуала Лаврова, Санкт-Петербург має бути негайно виведений зі складу Росії”, – зазначив користувач мережі.

Він також зазначив, що Лавров називає владу в Києві “режимом, який прийшов до влади після перевороту”, хоча в Україні було проведено демократичні всенародні президентські вибори.

“А в результаті перевороту до влади прийшла якраз та сама “російська” Катерина II. Причому одразу після того перевороту законний російський імператор Петро III чомусь дуже раптово помер. Ось ці жалюгідні потуги Лаврова зобразити Україну російською землею – вони не від неосвіченості. Лавров, звісно, знає, що ніякою росіянкою Катерина II не була і що не росіяни будували та заселяли Одесу. Жалюгідні потуги – вони від комплексу неповноцінності. Причому від комплексу державної неповноцінності, яким у тяжкій формі хвора російська держава”, – підсумував користувач.

"А Москву забув, хто зводив?" Лавров заявив, що Одесу збудували росіяни, і отримав відповідь у мережі
"А Москву забув, хто зводив?" Лавров заявив, що Одесу збудували росіяни, і отримав відповідь у мережі

Як відомо, засновником Москви в 11-му столітті був князь із династії Рюриковичів, син київського князя Володимира Мономаха Юрій Долгорукий. Тоді ті території населяли фіно-угорські племена, а пізніше також поселення слов’янського племені в’ятичі.

А Калінінград 1255 року заснували тевтонські лицарі на місці прусського поселення на честь чеського короля Премисля Отакара II, який очолював тевтонські війська під час їхньої чергової експедиції проти Пруссії.

Джерело

Навігація записів

Щойно! Нове рішення Трaмпa ш0кувало світ!Такого точно ніхто не чекав
На Дoнeччині зaтримали свящeнника, який шпигyвав для ФCБ

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • — Добрий ранок, донечко! — голос у мами рівний, лагідний. — Ні, яка ж пожежа. Це я просто вирішила скористатися твоєю вчорашньою порадою. І теж трошки «нічого не робити». Аня застигла, кліпаючи очима.
  • Єдиний син ошелешив нас тим, що хоче одружитися — йому ж всього 22 роки. Але ми з чоловіком вирішили, що перечити не будемо, адже ми самі свого часу одружилися дуже молодими. Чоловікові ледь виповнилося 22, а мені 19. Значить, така доля. Та й наречена нам подобалася: Мар’янка вчилася з сином в університеті в одній групі. Коли ми зрозуміли, що справа вирішено, почали готуватися до торжества. Ми вирішили, що оскільки Віктор у нас єдиний син, треба робити йому весілля. Як годиться, зібралися ми з чоловіком до батьків цієї Мар’яни, нашої майбутньої невістки, в гості. Про дівчину ми нічого не знали, так, бачили її кілька разів з нашим сином. Вона розповідала, що живе разом з мамою в селі, недалеко від нашого міста. Так що ми поїхали свататися. Про свій приїзд, майбутньої свахи ми, звичайно, попередили заздалегідь. Чоловік купив квіти, я спекла торт і ми вирушили на знайомство з майбутньою, так би мовити, сім’єю. По приїзду, перше, що нас вразило, це дуже чистий і охайний двір.
  • П’ятдесят вісім — цифра у паспорті, але аж ніяк не на обличчі. Акуратна зачіска, легкий штрих туші на віях і те саме плаття, яке вдало підкреслює фігуру й додає загадковості. Чоловік запросив на«романтичне» побачення. Не на швидку каву, а саме на«романтичне» побачення. та замість «романтичного» столу….Я застала «романтичний сюрприз» на який там зовсім не чекала…Він подивився мені прямо в очі й сказав декілька слів, від яких я просто замніміла…
  • У селі, язиками чесали: «Двічі в ту саму річку лізуть». Весілля було тихим. Тільки діти, куми та декілька найближчих друзів. Ганна була не в білій сукні, а в гарній вишиванці з блакитними квітами — символом надії
  • — Ну треба ж, характер прорізався, — сказала вона вголос. — Нічого. Погуляє пару днів, гроші закінчаться — приповзе. Куди він подінеться? Він же безпорадний. Він же без мене — нуль
  • Її очам відкрилася дивна картина: за столом сиділи племінники і з задоволенням облизували морозиво в стаканчиках. Навпроти них на стільці сидів Єгор і із заздрістю ковтав слину, спостерігаючи за тим, з якими емоціями їдять діти Артема.Хлопчик настільки був захоплений цим видовищем, що не відразу помітив матір, яка зайшла в будинок.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes