Глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук закликав зробити деякі українські святині доступними для всіх конфесій.

Таку заяву Верховний Архієпископ Києво-Галицький зробив у Луцьку, 4 квітня, під час презентації своєї книги «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!». Захід відбувся у стінах Волинського національного університету імені Лесі Українки. Про це повідомив журналіст Район.Культура.

Один із присутніх запитав предстоятеля про повернення УГКЦ Почаївської Лаври, яка їй належала із 1713 по 1832 роки.

«Нам не йдеться про майно, нам йдеться про можливість молитися», – відповів архієпископ.

Він нагадав, що у часи перебування у складі УГКЦ Почаївська лавра була одним із центрів розвитку української мови. І розповів про взаємний обмін книгами між православним Києво-Печерським та греко-католицьким Почаївським монастирями.

«Вигнання наших монахів із Почаєва було імперським актом, коли Москва хотіла перетворити Почаїв на форпост «руского міра». І так воно, на жаль, лишається і по сьогодні», – підкреслив Блаженніший.

«Коли йдеться про дерусифікацію наших святинь сьогодні треба у мовний дискурс вводити новий термін: «загальнонаціональні святині», – додав архієпископ.

Він пояснив, що під цим терміном має на увазі святині, які б не належали якійсь одній конфесії чи помісній церкві, а були б доступні для загальної молитви.

Блаженніший Святослав Шевчук порівняв таке явище із ситуацією на Святій Землі (в Ізраїлі та Палестині, – прим. ред.), де у певних храмах можуть почергово молитися та проводити богослужіння представники різних конфесій.

«Я думаю, Свята Софія чи навіть Почаївська лавра мали б мати статус загальнонаціональних святинь», – сказав глава УГКЦ.

Релігійні лідери Святої Землі під час зустрічі у малій тронній залі Єруслимської патріархії, 2023

Нагадаємо, що таку думку архієпископ Святослав Шевчук висловлює не вперше. Ще у січні 2023 предстоятель заявляв, що хоче, щоб греко-католики отримали право служити в Почаєві. При цьому підкреслював, що не збирається пред’являти нікому жодних майнових претензій.

«Є загальнонаціональні символи, які промовляють теж до умів і сердець. І таким символом є свята Софія Київська, яка є материнським храмом для всіх нас. На цей храм не може претендувати якась одна конфесія, бо тут є спільне коріння», – говорив він тоді в інтерв’ю «Українській правді».

Історія Почаївської Лаври

Почаївський монастир – давня святиня українського християнства. За легендою він був заснований ще у 13 столітті як частина православної Київської митрополії Вселенського патріархату. Перша літописна згадка про монастир датується 1527 роком.

У 1713 обитель передали греко-католицькому чернечому ордену василіян. У цей період за гроші шляхтича Миколая Василя Потоцького та за проєктом архітектора Гофмана були зведені багато споруд сучасного монастиря. Зокрема головний храм лаври – Успенський собор. Також діяла друкарня, яка стала одним з центрів культурного життя. А чудотворну ікону Почаївської Богородиці коронував Папа Римський Климент XIV. Передані понтифіком корони увінчують образ і донині. 

Римський Папа Климент XIV, оригінальний вівтар Успенського собору на малюнку Тараса Шевченка і коронований образ Почаївської Богородиці

У 1831 після окупації міста російськими військами за наказом імператора Миколи І монастир передають Московському патріархату. З того часу його не раз критикували за просування російської імперської ідеології. Разом з тим у 1833 обитель отримала статус Лаври, а багато насельників, які подвизались в цей період були визнані святими. Такі діячі, як, наприклад, Амфілохій Почаївський відомі своїм подвижницьким життям, а не політичними поглядами.

Із 1991 періодично піднімається питання про позбавлення Московського патріархату та пов’язаної з нею Української православної церкви ексклюзивного права на користування святинею, або й повного виселення чернечої братії цієї помісної церкви. Проте станом на зараз вона й надалі залишається єдиною релігійною організацією, яка має право проводити богослужіння у лаврі.