Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Сибiга подарував Рyбіо ікoну, намaльовану на ящикy з-під нaбоїв

Сибiга подарував Рyбіо ікoну, намaльовану на ящикy з-під нaбоїв

Viktor
12 Березня, 202512 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Сибiга подарував Рyбіо ікoну, намaльовану на ящикy з-під нaбоїв

Марко Рубіо отримав незвичайний подарунок від Андрія Сибіги

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час переговорів української та американської делегацій у Джидді, Саудівській Аравії, подарував главі Держдепартаменту США Марко Рубіо ікону Богородиці. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на соцмережі Сибіги.

Особливістю цієї ікони є те, що вона виконана на ящику з-під набоїв.

Сибіга подарував Рубіо ікону, намальовану на ящику з-під набоїв (фото) фото 1
Ікони на ящиках з-під набоїв – це мистецький проєкт київських художників Софії Атлантової та Олександра Клименка. Його головною ідеєю є перетворення смерті, символом якої є ящик з-під зброї, на життя, яке символізує ікона.

Проєкт було презентовано ще у 2015 році на території Софії Київської. Відтоді ікони, написані на ящиках з-під набоїв із зони бойових дій, експонувалася у 40 містах світу на понад 60 локаціях, зокрема у Вашингтоні, Берліні, Варшаві, Відні та на Сицилії.

Нагадаємо, вчора, 11 березня, українська та американська делегації розпочали зустріч у Саудівській Аравії. Ключовою темою стала війна в Україні.

Джерело

Навігація записів

Теpмінова нoвина! США вiдновлюють війcькову допoмогу та пеpедачу рoзвідданих Укpаїні. Деталі…
У Грyзії Саакашвілі зacyдили до дев’яти років пoзбавлення вoлі

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes