Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Дрoни масoвано атакyвали Моcкву тa Підмосков’я, через “криву” РEБ дістaлoся будинкaм. 

Дрoни масoвано атакyвали Моcкву тa Підмосков’я, через “криву” РEБ дістaлoся будинкaм. 

Viktor
11 Березня, 202511 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Дрoни масoвано атакyвали Моcкву тa Підмосков’я, через “криву” РEБ дістaлoся будинкaм. 

У ніч на вівторок, 11 березня, у Московській області РФ поскаржилися на масовану атаку десятків безпілотників і численні вибухи. Внаслідок “успішної” дії російської РЕБ (радіоелектронної боротьби) було пробито багатоповерхівку в Підмосков’ї, там заявили про жертву й постраждалих.

Влада країни-агресора стверджувала, нібито їхня ППО збила ледь не сім десятків дронів, які рухалися у бік столиці. Водночас через атаку припинили роботу кілька московських і не лише аеропортів.

Місцеві пабліки звітують, що близько 05:00 дрон влетів у багатоповерхівку в Раменському: в квартирі на останньому поверсі спалахнула пожежа, але ніхто не постраждав.

Також росіяни писали, що дрони пошкодили кілька багатоповерхівок у Видному: “в даху однієї з них безпілотник нібито пробив велику дірку”.

Дрони масовано атакували Москву та Підмосков'я, через "криву" РЕБ  дісталося будинкам. Фото й відео

“Один із дронів врізався у приватний будинок у котеджному селищі Високий Берег. Уламки одного з безпілотників пошкодили багатоповерхівку на Домодєдовській вулиці у Москві. В Домодєдовому уламки БПЛА впали на місцеве паркування “Міраторга”. Там почалася сильна пожежа. Попередньо, пошкоджено понад 20 автомобілів”, – вказували пропагандисти.

Дрони масовано атакували Москву та Підмосков'я, через "криву" РЕБ  дісталося будинкам. Фото й відео

Зі свого боку мер Москви Сергій Собянін говорив протилежне: закликав росіян не панікувати через гучні вибухи, стверджуючи, що чергові засоби протиповітряної оборони РФ “збили всі дрони”. Він лише підтвердив, що під час падіння уламків на вулиці Домодєдовській у столиці “було незначно пошкоджено покрівлю будинку”.

Тоді як губернатор Московської області Андрій Воробйов стверджує, що в Підмосков’ї “одна людина загинула, троє поранені внаслідок атаки БПЛА”.

Дрони масовано атакували Москву та Підмосков'я, через "криву" РЕБ  дісталося будинкам. Фото й відео

На тлі потужних вибухів у столичному регіоні Росавіація одразу ввела обмеження на прийом і випуск літаків у московських аеропортах “Жуковський” і “Домодєдово”.Такі ж обмеження застосували в нижегородському аеропорту “Стригіно” та ярославському – “Туношна”.

Станом на ранок вівторка міноборони РФ відзвітувало про “збиття 69 безпілотників”, які летіли у напрямку столиці країни-агресора.

“Через криву російську РЕБ невідомі БПЛА прилітають по котеджах. Взагалі на підступах до Москви весело сьогодні. Дірки у даху, ракети від панциря у подвір’ях”, – прокоментував події в РФ український Telegram-канал monitor.

Джерело

Навігація записів

Тpагедія на Чеpнігівщині сколиxнула Укpаїну: на жаль, не всіх діточок вдалося врятувати. Шокyючі дeталі…
 У Жeневі предcтавили плaн припинeння вогню в Укрaїні

Related Articles

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Цікаве за сьогодні

  • Ніна Андріївна не любила Юлію з першої зустрічі
  • Ой, приїхала матуся! Як ти себе почуваєш, після лікарні, Аллочко? — сказала незнайомка на порозі її квартири, коли Алла повернулася додому. — З поверненням вас, дорогенька. Проходьте швидше, не стійте на протязі. Алла заклякла, кліпаючи віями. Вона перевела погляд на чоловіка. Той стояв, переминаючись з ноги на ногу. — Дімо, а хто це? — ледь мовила дружина. — І де Олена Іванівна? Де твоя мама? Чому вона не сидить з нашою дитиною? Дмитро зітхнув, заносячи сумки в коридор. — Заходь, Аню, роздягайся. Мама, мама не змогла. — Що значить «не змогла»? Вона захворіла? Тиск? Серце? — Та ні, — Дмитро почухав потилицю, виглядаючи максимально незручно. — Вона приїхала, як і обіцяла. Пробула тут години три. Потім Михайлик почав вередувати — ну, знаєш, коліки ці кляті. Він розплакався, розчервонівся, а вона подзвонила мені на роботу, кричала, що в неї піднявся тиск, що діти зараз «не такі», як ми були. Мовляв, ми лежали тихенько, а цей — як вогник. Сказала, що не може за ним доглядати. Коротше, зібрала речі й поїхала до себе додому
  • — Пожила тут гостею, і вистачить! Тепер у цьому домі будуть господарями рідні люди
  • На порозі тулився ексчоловік. Тільки вона його насилу впізнала. Паша постарів за рік, виглядав блідим, змарнілим, розгубленим. Від колишнього лиску і сліду не лишилося. Поруч стояли сумки. – Тобі чого? – Запитала Клава.
  • Та хоч розлучайся, Юро, але на той город я більше не ступлю ні ногою! — Марта вимкнула воду і різко розвернулася до чоловіка, даючи йому зрозуміти, що вона не жартує. Ці слова прозвучали якось неочікувано. Юрій, який уже почав складати в кутку коридору старі кросівки та робочий одяг, завмер. — Мартусь, ну що ти таке кажеш? Яке розлучення? Мама ж чекає. Вона вже й насіння перебрала, і сусідів попросила допомогти з оранкою на завтра. — Ось нехай сусіди й допомагають! — Марта відчула, як усередині все закипає. — Юро, ми одружені п’ять років. І всі ці п’ять років мої вихідні минають над грядками твого дитинства. — Але ж це традиція… Родинний затишок, спільна праця, — він спробував підійти ближче, але дружина виставила руку вперед, не підпускаючи його. — Традиція — це коли всім приємно. А коли я повертаюся додому в неділю ввечері з болем у спині таким, що не можу розігнутися, а в понеділок мені треба звіти здавати — це не затишок. Юрій зітхнув. Він знав цей тон. Раніше він завжди міг її вмовити, пообіцяти «відпочинок на природі» чи смачний шашлик увечері. Але цього разу щось змінилося. — Мамі важко самій, — тихо мовив він, опустивши очі. — Вона ж для нас старається. Каже: «Діточкам своє, домашнє буде, без хімії». — Юро, та «своє» нам обходиться дорожче, ніж на ринку купити
  • — Я пропоную ..«вільні стосунки». Я погодилася… і пішла на побачення з його другом…Зараз я живу сама… Виявилося, «гуляти» може тільки він…
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes