Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Тpагедія на Чеpнігівщині сколиxнула Укpаїну: на жаль, не всіх діточок вдалося врятувати. Шокyючі дeталі…

Тpагедія на Чеpнігівщині сколиxнула Укpаїну: на жаль, не всіх діточок вдалося врятувати. Шокyючі дeталі…

Viktor
10 Березня, 202510 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Тpагедія на Чеpнігівщині сколиxнула Укpаїну: на жаль, не всіх діточок вдалося врятувати. Шокyючі дeталі…

У Чернігівській області під лід провалилися діти. Хлопчики гралися на тонкій кризі, в результаті чого лід тріснув. На жаль, врятувати вдалося не всіх.

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на ДСНС України. Трагічна подія сталася 10 березня у селі Малий Листвен Ріпкинської громади.

Діти провалилися під кригу на річці

Після обіду троє хлопчиків пішли гуляти до місцевої річки Білоус. Вони спустилися на кригу, але покрив води був дуже тонким через потепління. Тож лід не витримав і хлопці впали у воду. Діти кричали та кликали на допомогу.

Перехожа жінка швидко відреагувала та почали діставати дітей з річки. Двох із них вдалося врятували. Але витягти ще одного 9-річного хлопчика не встигли, він захлинувся та загинув.

Його брата 2012 року народження госпіталізували до лікарні, а хлопця 2017 року народження забрали додому. Хлопчина в цей момент перебував найближче до берега, тож майже не постраждав.

У ДСНС нагадали, що лід на водоймах небезпечний у весняний період. Українців закликають не виходити на кригу та розповісти дітям про загрозу провалу льоду.

Батьки! Вкотре закликаємо нагадувати дітям про небезпеку виходу на тонку кригу. Особливо у період нестійких температур!
– написали в ДСНС.

У січні під лід провалився 12-річний хлопчик на Хмельниччині. Він впав у воду, повертаючись зі школи. На крики дитини прийшли жителі, які викликали рятувальників. Дістати хлопця з води було не легко, але Тоді працівники ДСНС змогли врятувати хлопця за допомогою човна та мотузки з рятувальним кругом. Його життю нічого не загрожувало.

Навігація записів

“Я довго це тримала в собі, і настав час ВАМ розповісти”: 3еленська розповіла, в яких стосунках перебуває із чоловіком за останні місяці..
Дрoни масoвано атакyвали Моcкву тa Підмосков’я, через “криву” РEБ дістaлoся будинкaм. 

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes