“Дeниcу нaзaвжди зaлишитьcя 30 poкiв. Бeз чoлoвiкa зaлuшилacя дpужuнa, бeз бaтькa – 9-piчнa дoнькa, бeз cuнa – бaтькu…”: зaгuнув пoлiцeйcький Хapкiвщини Дeниc Кoтляp

Коментарі Вимкнено до “Дeниcу нaзaвжди зaлишитьcя 30 poкiв. Бeз чoлoвiкa зaлuшилacя дpужuнa, бeз бaтькa – 9-piчнa дoнькa, бeз cuнa – бaтькu…”: зaгuнув пoлiцeйcький Хapкiвщини Дeниc Кoтляp

Під час виконання бойового завдання загинув поліцейський Харківщини Денис Котляр

3 березня інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області Денис Котляр виконував бойове завдання з транспортування особового складу на Донеччину. В цей час росіяни здійснили обстріл з FPV-дрону. Внаслідок ворожої атаки старший лейтенант поліції дістав несумісні із життям поранення.

Близько 12 років свого життя Денис Котляр присвятив роботі в органах внутрішніх справ, поліції та службі українському народові. Працював водієм, патрульним та дільничним інспектором. Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну не зрадив Присязі, став на захист держави та продовжив виконувати свої професійні обов’язки.

Денису назавжди залишиться 30 років. Без чоловіка залишилася дружина, без батька – 9-річна донька, без сина – батьки…

Ніколи не пробачимо! Вічна пам’ять тобі, герою!

 Пoлiцiя Хapкiвcькoї oблacтi

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе