Президент Франції Еммануель Макрон скликав саміт лідерів Європейського Союзу на 17 лютого в Парижі для обговорення ситуації навколо України та напруженості ЄС із США. Однією з тем стане можливість “автоматичного” вступу України до НАТО у разі порушення Росією режиму припинення вогню після переговорів і підписання мирної угоди.
Про це повідомляє The Guardian.
За інформацією джерел, на саміт приїдуть прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр Польщі Дональд Туск, а також представники Італії, Данії, країн Балтії і Скандинавії. В очікуванні також присутність генерального секретаря НАТО Марка Рютте і президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро підтвердив, що на зустрічі будуть обговорюватися питання європейської безпеки, зокрема оборонні можливості для України, що надають надійні гарантії безпеки. Одним із головних питань стане план автоматичного членства України в НАТО, якщо Росія порушить угоду про припинення вогню. США заявили, що за порушення угоди повинні бути руйнівні наслідки, чого не було в попередніх угодах з 2014 року.
ЗМІ зазначають, що пропозиція про членство в НАТО, що зумовлена порушенням Росією угоди, була підтримана деякими сенаторами США, а тепер отримала підтримку європейських лідерів, зокрема президента Фінляндії Александра Стубба, який наполіг на тому, що двері для російської фантазії щодо сфер впливу повинні залишатися зачиненими. Макрон, в свою чергу, заявив, що не здивований швидкістю, з якою Трамп намагається просунути угоду про припинення вогню, але європейські чиновники побоюються, що Росія хоче не лише нейтралітету України, але й обмеження її армії та відсторонення Зеленського, а також досягнення угоди про сфери впливу, схожої на Ялтинську угоду 1945 року, підписану США, Британією і Радянським Союзом.
Це, за словами одного з чиновників, може призвести до створення “сфери примусу”, де країни житимуть у страху.
Очікується, що лідери ЄС також обговорять необхідність збільшення оборонних витрат, спричинених необхідністю збільшення бюджету, а також пом’якшення правил щодо боргів для інвестицій в оборону
