Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Країнa мрій чиновників”: HБУ зaплатив директорці дeпартаменту 2,2 млн грн “дoпомоги при виході на пeнсію”: вона також разово отримала 1,3 млн зaрплати 

“Країнa мрій чиновників”: HБУ зaплатив директорці дeпартаменту 2,2 млн грн “дoпомоги при виході на пeнсію”: вона також разово отримала 1,3 млн зaрплати 

Viktor
8 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до “Країнa мрій чиновників”: HБУ зaплатив директорці дeпартаменту 2,2 млн грн “дoпомоги при виході на пeнсію”: вона також разово отримала 1,3 млн зaрплати 

Директор департаменту персоналу Національного банку Любов Писана задекларувала в лютому 2025-го заробітну плату в розмірі 1,3 млн грн, а також разову допомогу при виході на пенсію в розмірі 2,2 млн грн. В Національному банку вона працювала з моменту його створення. 

Про це йдеться в декларації про зміну майнового стану, яка опублікована на сайті НАЗК. Виплати директорка департаменту отримала 3 лютого 2025-го. Вона була призначена на посаду директорки департаменту персоналу в вересні 2020-го. 

Які виплати отримала

До посади директора департамента співробітниця НБУ очолювала управління оцінки та мотивації персоналу в тому ж департаменті. Вже у якості директора вона займалась розробленням, вдосконаленням, упровадженням HR-стратегії та політики з питань управління персоналом у Національному банку.

“На нову посаду її переведено з посади начальника управління оцінки та мотивації персоналу Департаменту персоналу НБУ, яку вона обіймала упродовж багатьох років. У Національному банку вона працює з часу його створення, зокрема більше 20 років – у Департаменті персоналу”, – зазначалось в повідомленні на сайті НБУ від 25 вересня 2020-го. 

В 2023-му (остання річна декларація, яка подана станом на 7 лютого) Любов Писана задекларувала заробітну плату в розмірі 3 млн 699 тис. 597 грн. Щомісячно це близько 305,7 тис. грн. Зазначимо, НБУ також надає можливість своїм співробітникам отримувати додаткове пенсійне забезпечення через недержавний корпоративний пенсійний фонд. Співробітники можуть частину зарплати віддавати в цей фонд, щоб потім отримувати крім пенсії з ПФУ також виплату з корпоративного фонду. 

Джерело

Навігація записів

ШAЛEHUЙ 0бмiн… Kypcькa oблacть в 0бмiн нa 0кyпoвaнi тepuт0piї: пyтiн тa Тpaмп— вce гoтoвo… Подробиці
Вчopaшнiй пσдвuг нaшσгo 26-piчнσгo coкσлa нa niдбu тσмy МiГ-29 yвiйдe в кнuгu з icтσpiї Укpaїнu

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • Аліна та Семен повернулися додому від батьків чоловіка. Повернувшись, Аліна відразу ж почала готувати вечерю, а Семен поїхав до її батьків за дітьми. Через годину, Семен з дітьми повернувся. Дітлахи одразу побігли у кімнату, а чоловік зайшов до дружини на кухню. – Щось сталося? – захвилювалася дружина, помітивши, що чоловік дуже засмучений. – Сталося… Біда у нас, – майже плачучи промовив Семен. – Ну, говори! – поквапила його Аліна. – Мама повідомлення прислала, – сказав Семен, дістав з кишені свій мобільний, відкрив на ньому повідомлення і передав телефон дружині. Аліна взяла телефон, прочитала смс, і остовпіла від прочитаного
  • Перший тиждень Ігор чекав на дзвінок. Був упевнений: вночі, у темряві, коли цокає годинник і тіні повзуть по стелі, вона не витримає. Буде плакати й просити повернутися. Він навіть підготував промову, співчутливу, але тверду. Мовляв, вибач, рішення прийнято, тобі треба відпустити мене і якось намагатися жити далі. На другий тиждень він сам набрав її номер під приводом забутого зарядного
  • Настя отримала у спадок квартиру. Її чоловік Євген житлу дуже зрадів. – Треба швидше робити ремонт і переїжджати з орендованої! – сказав він Насті. – До того ж, ти вагітна. Дитина має жити в нашій власній квартирі. Ремонт зробили швидко. Батько Насті все зробив сам із двома робітниками. Залишалося тільки нові меблі купити. – Я вибиратиму меблі в кімнати, а ти в кухню й дитячу, – сказав Євген. – Добре, – погодилася Настя… І ось настав довгоочікуваний приїзд Насті прямо з пологового у свою квартиру. Жінка відкрила двері і так і стала на порозі від побаченого
  • Чого це ти раптом вирішив, що маєш право переступати цей поріг без дзвінка? — запитала я, навіть не відчиняючи двері повністю. На порозі стояв Степан. Чоловік, з яким я прожила дев’ять років, і якого не бачила останні пів року. Він змінився: дорожча куртка, впевнений погляд, наче він щойно виграв головний приз у лотереї. Поруч із ним стояла дівчина. Зовсім молода, з ідеальним манікюром і посмішкою людини, яка ще не знає, що таке побутові сварки через незакритий тюбик пасти. — Ми просто повз проїжджали, — Степан усміхнувся своєю фірмовою посмішкою, від якої в мене раніше підкошувалися ноги. Тепер же ця посмішка здалася мені просто завченою маскою. — Вирішив показати Марині, як живуть сильні та незалежні жінки. Знайомся, це моя наречена. Я відступила вбік. Очікувала, що всередині щось обірветься, що підніметься хвиля гніву або жалю, але відчула тільки легку цікавість. Це було схоже на перегляд старого фільму, який ти вже знаєш напам’ять, і він тебе більше не лякає. — Проходьте, раз уже прийшли, — спокійно сказала я
  • – Начхати на неї, – тон чоловіка звучав сухо й абсолютно по-діловому. – У четвер нотаріус на Шевченківській все оформить. Оксана вчора вранці підписала у нього бланки генеральної довіреності. – Вважає, що це для переоформлення документів на мою машину. Щойно квартира перейде на мене, я поміняю замки. Виставлю її речі в коридор, поки вона буде в аптеці.
  • Спілкуватись ми із мамою моєю нормально перестали ще років із п’ять тому.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes