Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Майже 2 роки вважався знuклuм безвjсти: на Харківщині заruнув захисник з Тернополя Назар Кріль

Майже 2 роки вважався знuклuм безвjсти: на Харківщині заruнув захисник з Тернополя Назар Кріль

Viktor
4 Лютого, 2025 Коментарі Вимкнено до Майже 2 роки вважався знuклuм безвjсти: на Харківщині заruнув захисник з Тернополя Назар Кріль

На 30-му році життя, виконуючи бойове завдання на Харківщині, загинув Назар Кріль. Захисник вважався зниклим безвісти з травня 2023 року.

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на міського голову Тернополя Сергія Надала.

Виконуючи бойове завдання, на Харківщині поліг у бою Назар Кріль. Герой пішов до лав небесних захисників на 30-му році життя. Назар Кріль вважався зниклим безвісти з 17 травня 2023 року.

Кожен полеглий Герой – це невимовна втрата для Тернополя. Назар був справжнім воїном – відважним, самовідданим, готовим на все заради України. Щиро співчуваємо всім рідним, друзям та близьким Героя. Вічна та світла пам’ять захиснику України!
– висловив співчуття мер Тернополя.

Дружина полеглого захисника Юлія Кріль у мережі поділилася, що протягом 1 року й 9 місяців не полишала пошуків та надій, але, на жаль, чоловік загинув на фронті.

1 рік і 9 місяців у статусі “зник безвісти”. Цей час був для нас нескінченно болючим, сповненим страху й тривоги. Ми вірили, що ти повернешся. Що одного дня ми побачимо твою усмішку, почуємо твій рідний голос Але сталося найгірше… Тепер ти наш ангел,
– написала дружина полеглого захисника.

Юлія Кріль додала, що у захисника залишилася маленька донечка. За словами жінки, кожного дня вона стає все більше схожою на свого батька, який загинув на фронті.

“Донечка кожного дня запитує: “Де ти? Коли ти будеш поруч з нами?”. Якби ти тільки знав, як сильно вона стала схожою на тебе. У її очах твоя доброта, у її усмішці – твоя щирість, а в її характері – твоя мужність. Але це ти, напевно, бачиш. Вона росте, і я бачу в ній тебе – твою силу, твою любов. І кожного дня я розповідаю їй, який ти був прекрасний: найкращий чоловік, найтурботливіший тато, наша опора і гордість”, – додала жінка.

Редакція 24 Каналу висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого захисника. Вічна та світла пам’ять!

Дружина захисника додала, що у неділю, 2 лютого, відбудеться панахида за полеглим воїном. Поховають Героя 3 лютого.

Навігація записів

Які медuчні поcлугu будуть платнuмu: у Кабмiні прuголомшили людeй спиcком…
Азeрбайджан отримaв докaзи, що його літaк збuла роciйська рaкeта – Rеutеrs

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • Яна повернулася додому після чергової поїздки. Швидко розклала речі і пішла в душ. Раптом пролунав дзвінок у двері, а потім і стукіт. Стукали настирливо. – Не дають спокійно помитися, – промовила вона, виходячи в коридор. Яна заглянула у вічко. На порозі стояв молодий чоловік. – Хто там? – запитала вона. – Таню, відкривай швидше. Я пішов від дружини. Вона все дізналася, – раптом вигукнув незнайомець. – Таню тут немає, – відповіла Яна, відчинивши двері. – Як немає? А де вона? Це квартира Тані! – вигукнув він. – Шановний, ви щось плутаєте! – здивовано сказала Таня, дивлячись на гостя і нічого не розуміючи.
  • Марина вже йшла спати, як раптом хтось постукав у двері. Вона накинула халатик і пішла відкривати. Чоловік Марини Степан пішов слідом. На порозі стояв сусідський хлопець Микола. – Дядьку Степане, зайдіть до нас, – сказав Микола. – Мама щось сказати вам хоче. Степан одягнувся й пішов до матері Миколи. – І що Марії від мене треба? – бурмотів він дорогою. Степан зайшов до сусідки, взяв стілець і сів біля її ліжка. – Недовго мені лишилося, Степане, – сказала Марія. – Не стане мене скоро… Я маю розповісти тобі таємницю… Степан здивовано дивився на Марію нічого не розуміючи
  • В Сашка не стало сестри Ганни. Вже наступного дня він поїхав у село, де вона жила. Хату Ганни Сашко знайшов швидко. Він глянув на будинок і дуже здивувався. Це була напіврозвалена хатинка. Як у ній могли жити люди залишалося величезною загадкою…
  • — Ти приносив гроші? — Марина вперше за зустріч підвела на нього очі. — Ти приносив рівно стільки, щоб тобі вистачило на вечір із друзями. А останні три роки ти взагалі працював через раз, бо «начальство тебе не цінує». Я забула, коли ми востаннє разом у відпустку їздили за твої кошти.
  • — Боже… він так схожий на мене, —Я виховувала сина сама протягом десяти років.. поки одного дня перед моїм будинком не зупинилося кілька розкішних автомобілів…Запала тиша. Густа, як дим…І тут я зрозуміла: справжня буря лише починається…
  • За два дні до весілля повалила рідня. Дядько Василь із дружиною Оксаною, троюрідна сестра з дітьми, які відразу погнали нещасного кота під ліжко. І глухувата на одне вухо баба Стефа, яка мала абсолютний слух на чужі таємниці. Хата гула. — Яриночко, а ти ким робиш? — допитувалася Оксана за столом.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes