Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • ДБР зaтримало кoлишнього укpaїнського війcькового, який зрадuв та пішов воюватu проти своєї Бaтьківщини

ДБР зaтримало кoлишнього укpaїнського війcькового, який зрадuв та пішов воюватu проти своєї Бaтьківщини

Viktor
30 Січня, 202530 Січня, 2025 Коментарі Вимкнено до ДБР зaтримало кoлишнього укpaїнського війcькового, який зрадuв та пішов воюватu проти своєї Бaтьківщини

Працівники ДБР затримали колишнього українського військового, який добровільно присягнув  на вірність росіянам після захоплення його частини у Сімферополі 2014 року.

При цьому його батьки й досі  проживають у Полтавській області.

Після початку повномасштабного вторгнення він пішов воювати проти України у складі російських штурмовиків 123 омб рф.

У січні 2025 року під час штурму позицій ворога на Донецькому напрямку зрадник потрапив у полон до Збройних Сил України.

Колишній військовий підозрюється у державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України).

Вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Процесуальне керівництво здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Навігація записів

Володимир Парасюк: Сьогодні був на пoxoрoнах свoго пoбpатuмa… Хочу поділитись моментом, який мене вpазив до немoжливості.
Мрiяла стaти лікaрем ще зі шкoли: на Львівщині в аварії загuнулu четверо людей, серед них – двоє мoлодих пaрамeдиків

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes