Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Viktor
9 Грудня, 20249 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Щодня печу, але це печиво найчастіше! Бо дуже смачне

Повітряне пісочне печиво. Колись давно таке  тісто стало для мене відкриттям. Таке тісто я називаю “2 в1” так як воно поєднує в собі все найсмачніше: від дріжджового – м’якість та пишність, від пісочного – розсипчастість та крихкість.

Інгредієнти:
Вершкове масло – 250 гр
Цукор – 80 гр
Ванілін – 1 пачка
Яйця – 3 шт
Дріжджі – 1 пачка (7 гр) або (сирі 20 гр)
Вода – 80 мл
Борошно – 500-550 гр
Сіль – 1/3 ч.л.

Ділюся рецептом приготування:
Отже приступаємо, спочатку активуємо дріжджі, заодно перевіримо їхню працездатність, в миску вливаємо 80 мл води, додаємо 1 ч.л. цукру і додаємо 1 пачку сухих дріжджів у мене в пачці 7 грамів, перемішуємо і залишаємо на 5-10 хвилин.

Масло вершкове 250 грам заздалегідь дістанемо з холодильника, щоб воно стало м’яким, додамо 80 грам цукру та ванілін, збиваємо до пишності міксером і додаємо 3 яйця по 1, додаємо спочатку одне яйце, розбиваємо його в масло, потім наступне і так 3 яйця.

Тепер вливаємо активовані дріжджі та борошно 550 грамів поступово замішуємо тісто. Тісто виходить м’яке до рук не липне.

Формуємо прямокутник і розкачуємо качалкою товщина приблизно 10-15 мм.

Зверху посипаємо цукром, розкачуємо качалкою і розрізаємо на прямокутники.

Кладемо на лист, даємо печиву постояти 15-20 хвилин на листі, потім ставимо в духовку і випікаємо при 180 градусах 15 хвилин, до легкого золотистого відтінку.

Печиво готове, дамо йому трохи охолонути і подаємо з чаєм чи кавою, я сьогодні подаю з малиновим киселем.

Печива виходить багато, майже 2 листи і на смак воно не схоже на звичайне пісочне печиво, на наш смак, воно набагато смачніше звичайного пісочного.

Навігація записів

Для любителів пекінської капусти. 6 найсмачніших і ніжних салатів
Вiйна в Україні змінила розклад сил у Сиpії, і режим клaну Аcадів впaв. Хто і як подякує за це? – Тyрчинoв.

Related Articles

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Viktor
25 Грудня, 202525 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Марина засунула брудні тарілки в посудомийку і увімкнула режим експрес-миття. П’ятнична вечеря вдалася, Ігор наминав її фірмовий пиріг з грибами за обидві щоки. Навіть Настя, яка вічно морщила ніс від будь-якої страви «цієї вискочки», як вона за очі називала Марину, з’їла два шматки.

Цікаве за сьогодні

  • Мені 54 роки, пенсії у мене немає і не буде, оскільки я ніколи не працювала. А син замість того, щоб увійти в моє становище, порадив мені влаштуватися кудись на роботу, бо йому дуже потрібна квартира, яка дісталася мені від колишнього чоловіка і яку я здаю квартирантам. Син зовсім не думає про мене. Він прекрасно знає, що здача квартири – це мій єдиний дохід, і що в 54 роки роботу собі я знайти не зможу. Але сина не цікавить, як я тепер буду жити
  • Ніна Петрівна щиро раділа за сусідку
  • Мої вітання! — мовила зовиця, оглядаючи новий та сучасний будинок брата з невісткою з помітною заздрістю. — Ми тут подумали, раз ви так швидко відбудувалися, то мабуть у вас і місця багато. У нас у квартирі зараз труби міняють, жити неможливо. Ми поживемо у вас пару тижнів. Дітям все одно треба десь гуляти. Де наша кімната? Наталка, невістка, яка в цей момент поливала квіти, повільно вимкнула воду і підійшла до хвіртки. — Тетяно, вибач, але ми не приймаємо гостей. — Що? — очі Тетяни полізли на лоб. — Ти що, рідну сестру чоловіка на поріг не пустиш? — Саме так. Минулого року ти назвала нас егоїстами і сказала, що ми більше не родичі. Я не бачу причин, чому я маю пускати у свій дім людину, яка так до нас ставиться. У нас свої плани на літо, і в них не входить обслуговування твоєї родини. — Андрію! — закричала Тетяна у бік будинку. — Ти це чуєш? Твоя жінка зовсім здуріла
  • Ти знущаєшся? Мені немає в чому йти! Сергій почервонів. Було видно, як у нього всередині закипає обурення. — Одягни ті, що є. Або випери сам. Там лише дві кнопки, ти ж казав. — Це твій обов’язок — стежити за речами! — Був мій обов’язок, — виправила я його, ставлячи чашку в мийку. — Поки ти не пояснив мені, що це взагалі не праця. От я і вирішила змінити вид дозвілля. Все, любий, я побігла. Автобус не чекатиме. Я символічно цьомнула ошелешеного чоловіка в щоку і вийшла з квартири. Увечері я вирішила не поспішати додому. Зайшла в кафе з подругою, ми довго теревенили про всяке жіноче. Додому я прийшла близько дев’ятої. В квартирі стояв специфічний запах підгорілої їжі та… безладу. На кухні виросла гора посуду. У мийці, на столі, навіть на підвіконні стояли брудні тарілки, сковорідка з присохлим жиром, чашки з-під чаю. Син, Микита, сидів у своїй кімнаті в навушниках. Сергій лежав на дивані в тій самій футболці, в якій був учора
  • Мій новий «залицяльник» щотижня просить гроші «для мами».. І тут у мене заркалися сумніви — чи не потрапила я на «гачечок»..Я ще не знала з ким зв’язалася.
  • Лаялися вони майже щоночі. Виявилося, що любити одне одного дуже легко, коли в холодильнику делікатеси, а в планах – відпустка у Туреччині. Але коли треба ділити одну сосиску на двох, ніжність якось одразу випаровується. Життя почало налагоджуватися так само раптово, як і звалилося. Саші запропонували місце в логістиці, а Лариса, зневірившись знайти роботу «на дядька», відкрила невелику агенцію з організації корпоративних свят.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes