Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Фаcтів у скорботі: на вiйні загuнув Сергiй Івaхнeнко

Фаcтів у скорботі: на вiйні загuнув Сергiй Івaхнeнко

Viktor
6 Листопада, 20246 Листопада, 2024 Коментарі Вимкнено до Фаcтів у скорботі: на вiйні загuнув Сергiй Івaхнeнко

5 листопада пішов з життя військовослужбовець, фастівчанин Сергій Івахненко. Сергій добровільно став на захист України, та протягом 10 років боровся за її незалежність. Спочатку він служив у бригаді «Київська Русь», а з 2015 року — у батальйоні по боротьбі з тероризмом і бандитизмом «Миротворець». Церемонія прощання із Захисником відбудеться 7 листопада о 10:00 годині біля будинку по вулиці Локомотивній, 1 та о 12:00 годині біля Храму Святого Миколая на площі Перемоги.

Повідомляє Фастівська міська рада.

Сергій Володимирович Івахненко народився 20 липня 1982 року, закінчив Фастівську школу №10 та навчався у професійно-технічному училищі м. Фастова за фахом автомеханіка. Все життя був невтомним працівником і з любов’ю виховував сина. У 2014 році Сергій добровільно став на захист України та протягом 10 років боровся за її незалежність, віддавши всі свої сили боротьбі з ворогом. Спочатку служив у бригаді «Київська Русь», а з 2015 року — у батальйоні по боротьбі з тероризмом і бандитизмом «Миротворець».

Помер Сергій 5 листопада. У скорботі за Сергієм залишилися син, мама, бабуся, рідні, друзі та бойові товариші.

Вічна пам’ять та вічна слава Герою!

Церемонія прощання із Захисником Сергієм Івахненком відбудеться 7 листопада о 10:00 годині біля будинку по вулиці Локомотивна, 1 та о 12:00 годині біля Храму Святого Миколая на площі Перемоги. Поховають Захисника на Інтернаціональному кладовищі.

Нагадаємо, 27 жовтня 2024 року пішов з життя військовослужбовець, фастівчанин Сергій Таванець. Під під час ворожого обстрілу позицій на Харківщині, він отримав поранення.

Джерело

Навігація записів

За 4 дня! КІНЕЦЬ війні. Трамп ЗВЕРНУВСЯ до Залужного! НОВИЙ президент України – термінові переговори
Пpипиніть прaсувати пoстільну бiлизну: пpичини, чому пoтрібно вiдмовитиcя від цiєї звички

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Степане? Що ти робиш? — голос Юлії здригнувся. Чоловік обернувся, сяючи самовдоволеною посмішкою. — О, Юля, ти вчасно! Сюрприз! — він бадьоро відставив пакет убік.
  • Що ж мені робити, Степане? — прошепотіла Ганна, закриваючи обличчя руками…
  • «Я тебе не кохаю, але йти не збираюся»: чоловік хотів зберегти зручність і не врахував, що дружина вміє прощатися красиво
  • Вимоги у невістки зростали з кожним тижнем. То район не той, то планування не відповідне, то господарі дивні. -Мамо, ти що! Там же чужі люди будуть, а Олені зараз спокій потрібен. Тим часом молодята почали облаштовуватися ґрунтовно. Олена поставила на тумбочку весільні фотографії, повісила у шафу свої сукні.
  • — Ось воно як! Отже, ти вже думаєш про розлучення? Ще не вийшла заміж, а вже плануєш, як виганятимеш мого сина?
  • Три тижні… Кожна вільна хвилина… Але я не зупинялася. Бо хотіла, щоб сестра сказала: «Ти молодець». Я хотіла цього дитячого «молодець» так, ніби мені досі десять і я принесла додому п’ятірку…І от вона приміряла, навіть обійняла мене. Я розтанула. А потім.. А потім я навіть не піодозрзювала, який «молодець» на мене чекатиме.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes