Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Біда пpийшла в pодину Олександра Повоpознюка… Пpощання відбудеться у вiвторок, 8 жовтня, о 12 годині

Біда пpийшла в pодину Олександра Повоpознюка… Пpощання відбудеться у вiвторок, 8 жовтня, о 12 годині

Viktor
7 Жовтня, 20247 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Біда пpийшла в pодину Олександра Повоpознюка… Пpощання відбудеться у вiвторок, 8 жовтня, о 12 годині

раїнський підприємець, президент ФК “Інгулець” Олександр Поворознюк повідомив про смерть свого сина Віталія.

Як зазначив Поворознюк у себе в Instagram, його синові було лише 34 роки.

Також він додав, що прощання з Віталієм відбудеться у вівторок, 8 жовтня, о 12 годині.

“Сьогодні помер мій син… Разом із ним померла частина моєї Душі. Моє серце розривається на шматки. Я любив його і завжди буду любити.

Віталій – це моя гордість, моя опора, моя надія, я завжди знав, що він продовжить мої справи…

Мені дуже боляче, дуже шкода… Ніколи не міг подумати, що буду хоронити свого сина”, – зазначив чоловік.

Водночас він додав, що його син “гідно прожив своє надто коротке життя”.

“Йому було лише 34 роки, він хороший син, надійний брат, коханий чоловік, люблячий батько, душа компаній і приклад для друзів”, – наголосив Олександр Поворознюк.

Що саме стало причиною смерті чоловіка наразі не повідомляється.

Було лише 34 роки: помер син Олександра Поворознюка

Джерело

Навігація записів

Терміново! Фіцо пішов проти ЄС та підтримав росію. Його заява ш0кувала світ. Відео
Голові Хмeльницької обласної МСЕК, у якої знaйшли мільйoни доларів, обрали запобіжний зaхід

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes