Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • PФ зaвдала понад 10 ударів по Запоріжжю: у місті зруйновані будинки, є nоранені

PФ зaвдала понад 10 ударів по Запоріжжю: у місті зруйновані будинки, є nоранені

Viktor
29 Вересня, 202429 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до PФ зaвдала понад 10 ударів по Запоріжжю: у місті зруйновані будинки, є nоранені

Внаслідок авіаударів по обласному центру четверо людей отримали травми, з них один врятований, інформують в ДСНС, пише Depo.Запоріжжя.

29 вересня з 5:25 до 6:00 години ранку ворог завдав наймасованіших авіаційних ударів по місту Запоріжжю. Попередньо, під завалами багатоквартирного будинку може перебувати жінка.

Значних руйнувань зазнали багатоповерховий та 6 приватних будинків в різних районах міста. Сталося декілька загорянь. Надзвичайники проводять пошукові та аварійно-рятувальні роботи. Щодо наслідків та кількості пошкоджених приватних будинків інформація уточнюється.

Всього до ліквідації залучили 42 рятувальники та 9 одиниць техніки від ГУ ДСНС.

На місці подій залучені поліціянти, вибухотехніки, волонтери Загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України та інші профільні служби міста.

За даними ОВА, через масовану атаку та пошкодження змінено рух поїздів на станціях Запоріжжя. У поліції попередили, що вибуховою хвилею та уламками пошкоджені складські приміщення, будинки, транспортні засоби громадян. Також перекрито рух транспорту на окремих ділянках вулиць.

Навігація записів

У Хaрківській області внаслідок обстрілу загuнув суддя Верховного суду,який розвозив гуманітарну допомогу місцевим жителям
– Син загинув, звісно тобі я не потрібна! – Свекруха в сльозах збирала речі. Була впевнена, що я її везу в спеціальний заклад. Адже після смерті мого колишнього чоловіка вона зовсім змарніла. Не думала стара, що після того, як жахливо вона до мене ставилась, я вчиню інакше.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Через твою впертість моя рідна сестра може залишитися без копійки, а її дитина — без нормального майбутнього? Павло стояв посеред кухні, навіть не знявши куртку. Він щойно повернувся з роботи, але замість того, щоб обійняти дружину, одразу почав важку розмову, яку вони відкладали вже тиждень. Олена повільно відставила горнятко з чаєм. — Я все розумію, Павло. Я просто не розумію, чому вирішення проблем твоєї сестри має проходити через мою власність, — відповіла вона максимально спокійно. — Та яка різниця, чия це власність, ми ж сім’я! — Павло емоційно змахнув руками, зачепивши край підвісної полиці. — Марині просто потрібна реєстрація. Тимчасово. Щоб дитину в хороший садочок оформити і самій на державну службу вийти. Ти ж знаєш, там без цього ніяк. Їй треба зачепитися за місто, Олено. Ти ж сама казала, що родичі мають допомагати
  • Ларисо, не карай себе, — почувся тихий, трохи тремтливий голос бабусі Надії. — Ми щось придумаємо. Я пенсію отримаю, сусіди допоможуть. Операція — це не вирок, це просто шлях до одужання. Але де взяти таку суму?
  • Стривай. Тобто ти хочеш загнати мене в кредитну кабалу на двадцять років, щоб я «подорослішала»? Я правильно тебе зрозуміла? – Та не так усе! – Геннадій ляснув себе по колінах. – Тобі двадцять п’ять, Ірино! Час уже зрозуміти, що життя – штука жорстка! Ніхто тобі нічого на блюдечку не принесе, треба самій ворушитись, що незрозумілого!
  • Я будувала цей дім не для краси, не для статусу й не для того, щоб хтось виставляв його в оголошеннях подобової оренди. Я будувала його для двох людей
  • А ви до кого це, молодичко? — на порозі сусідньої квартири з’явилася маленька, але дуже енергійна жінка в яскравому халаті з великими квітами. Її очі за окулярами-лінзами вивчали Марію з професійною цікавістю спецслужб. — Доброго дня, — привітно усміхнулася Марія. — Це квартира моєї свекрухи, вона її онукові купила. От прийшла подивитися, що тут треба підлатати, ремонт плануємо. Сусідка підозріло примружилася, поправила окуляри й підійшла ближче. — Онукові, кажете? Щось занадто молода та свекруха у вас була. Тиждень тому бачила я, як вона тут з чоловіком ходила. Така фіфа губастенька, волосся біле, все носом крутила. Мовляв, стелі не такі, і під’їзд не модний, і сусіди, мабуть, старі бабці. Марія відчула, як усередині щось легенько кольнуло
  • Та ти що, Ганно… Ти ж знаєш Тамару. Вона каже, що дві господині на одній кухні — це неможливо. Вона свою територію ні з ким ділити не буде. І хату нашу вона не покине, там же господарство, кури, качки. Вибачайте, ми не можемо. Нам і так важко. Я подивилася на Андрія. В його очах читалося те саме, що було в мене на душі. Ми не могли покинути маму. — Тоді ми переїдемо до мами, — твердо сказав Андрій. — Нашу квартиру в місті здамо. Знайдемо хороших людей, щоб платили справно. Ці гроші підуть на ліки мамі, на вугілля, на продукти. А ми будемо тут, поруч. Марія Степанівна, яка сиділа в кутку на ліжку, раптом тихо заплакала. — Діточки мої… Невже я вам на старість тягарем стала? — Що ви, мамо! — я підійшла і обійняла її худенькі плечі. — Ви нам потрібні. Ми просто хочемо, щоб вам було тепло і спокійно. Переїзд був швидким. Ми перевезли необхідні речі, трохи техніки. Хата одразу змінилася. Андрій взявся за інструменти: підбив паркан, поправив хвіртку, перевірив дах. Я взялася за затишок. Вибілила піч, наварила велику каструлю борщу, запах якого розійшовся на всю вулицю
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes