Ми з Валерієм прожили у шлюбі 24 роки. Та одного “прекрасного” дня коханий заявив, що йде від мене, що покохав іншу. 

Я була, м’яко кажучи, шокована таким поворотом подій, адже мені завжди здавалось, що у нас склалися чудові стосунки.

Валерій дуже заможна людина, він бізнесмен, тому ми могли дозволити собі розкішне життя. Ми жили у великому будинку за містом, у нас було 2 машини. Я не працювала жодного дня з моменту нашого одруження. 

– Кохана, краще займайся дітьми! Не хочу, щоб ти витрачала час на якусь роботу, – повторював той.

У нас народилося двоє донечок. Старшій Ірині 23 роки, молодшій Наталі – 20. Валерій обожнює їх, завжди старався догодити, допомогти, приділяв належну увагу. 

Я теж не залишилась без уваги. Мій гардероб складався з брендованого одягу, я носила дорогі прикраси та їздила на джипі. 

Я вважала, що мені дуже пощастило, не було навіть миті, щоб я про щось пожаліла. Поруч з чоловіком почувалася, як за кам’яною горою.

А потім я дізнаюся, що у нього років 5 як є коханка. І що в них навіть дитина народилась, хлопчику 3 роки. А тепер Дарина вагітна вдруге, тож чоловік вирішив піти до неї. 

Тож я сіла і стала зважувати ситуацію. Дарина молодша від мене на 7 років. У нас обох по двоє дітей від Валерія, проте є ще дещо, він любить її, а не мене.

На щастя, чоловік завчасно подбав про наших донечок, та купив їм по квартирі, оплатив навчання. Тож я могла не переживати. 

Я подумала, що слід у такому випадку вчинити мудро. Я не збиралася влаштовувати скандал, навпаки спокійно відреагувала. 

Я покликала наших доньок на серйозну розмову. Пояснила, що їхній батько йде з сім’ї, але це ніяк не вплине на його любов до них, що у дорослих так інколи буває. Натомість я пояснила, що тепер вони не самі, що у них є маленький братик і скоро з’явиться ще один. Тож варто з ними познайомитися.

Реакція чоловіка була прекрасна, він навіть не вірив, що я так повелася, дякував за розуміння. Тому будинок та одну машину він залишив мені. Натомість придбав велику квартиру і переїхав туди з новою сім’єю. 

Ви можете засуджувати мене, але я стараюся подружитися з дружиною Валерія. Ми справді познайомилися з нею, з дітками. Мої дочки полюбили дітей та радо з ними граються. А я влаштувалася на роботу, чоловік допоміг з цим. Тому життя наче налагоджується.

Як на мене, це було правильне рішення. А як би ви вчинили?