Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Шмигаль cказав: “Да буде cвітло!” І оcь що з того вийшло…”

“Шмигаль cказав: “Да буде cвітло!” І оcь що з того вийшло…”

Viktor
9 Липня, 2024 Коментарі Вимкнено до “Шмигаль cказав: “Да буде cвітло!” І оcь що з того вийшло…”

Подаємо мовою оригіналу:

Alexandr Kochetkov

ШМИГАЛЬ СКАЗАВ: «ДА БУДЕ СВІТЛО!» АЛЕ СВІТЛО НЕ ПОЧУЛО

А ви, мабуть, думаєте, що наш уряд не знає про невідкладні проблеми країни і не збирається їх вирішувати? Все навпаки: прем’єр-міністр Шмигаль міркував, готувався два роки, а потім видав неочікувану проривну ідею: нас врятує розподілена генерація! І її треба розвивати!

Ось чого Шмигаля на Нобелівську премію ще досі не подали — він же просто переворот у енергетичній галузі зробив?! Хоча краще б на премію Дарвіна…

Іронізую тому, що програма розвитку малої генерація, а також програма підвищення енергоефективності комунальної сфери були прийняті урядом України ще двадцять років тому. І на ці програми виділялися великі кошті. Але вони так і не були виконані. І за ті чотири роки, що цей уряд у владі, він до виконанням енергетичних програм так і не приступив.

А тут раптом одкровення зійшло… Спогади про майбутнє… За декілька місяців до зими…

До речі, хтось з урядовців, хоча б той же прем’єр, прозвітує про використання генераторів різної потужності, які нам з 2023 року постачають наші партнери?

А також про використання коштів від тих же партнерів на ремонт та модернізацію енергетики і на розвиток тієї самої розподіленої генерації?

Я вже не кажу, що дуже хотілось би почути і про конкретні кроки по виконанню президентської фантазії про гігават нових енергетичних потужностей до кінця року.

Сумний парадокс нашого часу у тому, що, як розповідають нам «Слуги», під час воєнного положення ми не тільки президента і депутатів переобрати не можна, а навіть і уряд поміняти неможливо! Незалежно від ефективності роботи. Бо, виявляється, законодавство забороняє!

Он як!

Коли призначають своїх людей з вулиці на відповідальні посади — про закон не згадують. А як мова про відповідальність і підзвітність влади — не можна, бо такий закон.

Класно влаштувалися. За таких умов влада війну не закінчить ніколи. І вічний прем’єр-міністр буде кожен рік презентувати вічну програму розвитку малої енергетики. Що схожа на нескінченність, яку неможливо досягнути.

Навігація записів

Олігарx Бoголюбов вuїхав з Укрaїни за підробленuми документамu — ЗМІ
Під час paкетного удaру по Києву загuнув юний каратист Максим Симанюк.

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Мамо… Ви це серйозно? Ну, тобто, ми теж скучили, але… Ви ж знаєте, у нас тут ремонт у розпалі. Майстри тільки половину зробили, скрізь пил, матеріали розкидані. Ми ще навіть вашу кімнату не починали приводити до ладу. Може, ви ще трохи там затримаєтеся? Поки все закінчимо? Ольга відчула, як холодний клубок підкочується до горла. Вона нічого не сказала, лише коротко відповіла, що подумає, і набрала номер старшого сина. Дмитро вислухав новину ще холодніше. Невістка, яка була поруч, навіть не намагалася притишити голос. — Мамо, а ви про нас подумали? — запитав син. — У нас же виплати за квартиру щомісяця. Суми чималі. Якщо ви зараз кинете роботу, як ми будемо з цим справлятися? Нам ще стільки років платити. Ви ж знаєте, які зараз часи, стабільності ніякої. Може, ви знайдете там іншу родину? Хоча б на рік-два
  • Маринко! Та що ти таке верзеш? — обурилася Віра словам сетри. — Ти думаєш, я своїх дітей не знаю? Альонка з Павликом — золоті діти. Вони кожні вихідні приїздять, допомагають нам з батьком в село. Марина, її молодша сестра, яка приїхала «на гостину», присунулася ближче. — Не знаєш ти їх, Віро, зовсім не знаєш! На власні вуха чула, як твоя Альона чоловікові на кухні казала: «Мама з татом зовсім від села не відмиваються, соромно мені перед партнерами по бізнесу їх показувати». А Павло тільки кивав та підтакував! Мовляв, треба б ці зв’язки потроху обривати, щоб імідж не псували. Віра Сергіївна завмерла. — Брешеш ти, — нарешті вимовила вона, але в очах уже забриніли сльози. — Та нащо мені брехати? — Марина з удаваною жалістю зітхнула і відрізала собі ще шматок пирога. — Зайшла я до них у Вінниці, думала, чаю поп’ємо. А вони на кухні зачинилися і шепочуться. Думали, я в передпокої взуття знімаю, а я вже біля дверей була. Все чула! Альонка ще так презирливо сказала: «Пора вже, мабуть, цей зв’язок з сільськими батьками перерізати»
  • Сергію, це востаннє. Більше не приходь як гість. Якщо ти не можеш бути частиною нашої родини щодня, то не приходь зовсім. Алінці потрібен батько, а не свято за розкладом. А мені потрібен спокій. Він намагався щось пояснити, говорив про складні обставини, про те, як йому важко розриватися. Але я вперше слухала його і не відчувала жалю. Я бачила перед собою людину, якій просто зручно жити на два доми, не приймаючи жодних рішень. Він пішов. Цього разу я не плакала. Я відчула неймовірне полегшення, ніби з моїх плечей зняли важкий камінь, який я несла сім років. Перші тижні були непростими. Телефон мовчав, Сергій спочатку ображався, потім намагався задобрити повідомленнями, але я була непохитною. Я змінила замки в квартирі й змінила пріоритети у своїй голові. Я почала більше часу проводити з Максимом. Мій син, який уже став підлітком, раптом став моєю найбільшою підтримкою
  • — Тату, яка фата і біле плаття? Твоїй нареченій п’ятдесят років! — Роман відкинувся на спинку крісла і голосно зареготав, витираючи сльози в кутиках очей. — Ти б ще лімузин з лялькою на капоті замовив. Люди ж сміятися будуть.
  • Я зpaджyвав дружині, а вона нічого не знала. Але нещодавно я помітив її з іншим чоловіком. Він тримав її за руку. Як вона могла так вчинити. В нас же двоє дітей
  • Вані було не надто приємно погоджуватись на таке, але вибору не було: сваритися з єдиними рідними людьми він теж не хотів. Подумавши, він таки зрозумів, що Олеся запропонувала оптимальний варіант. Як виявилося, варіант справді був найкращим: Ліна знову повеселішала, змінила гнів на милість, а мама знову зачастила в гості.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes