Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пoрoшeнко: “Знaю, в це важко пoвірити, але вчора я повeрнувся з-під Сoлeдара, а тaм…”

Пoрoшeнко: “Знaю, в це важко пoвірити, але вчора я повeрнувся з-під Сoлeдара, а тaм…”

admin
19 Січня, 202319 Січня, 2023 Коментарі Вимкнено до Пoрoшeнко: “Знaю, в це важко пoвірити, але вчора я повeрнувся з-під Сoлeдара, а тaм…”

Петро Порошенко

Те, що ми привезли сьогодні – на перший погляд дрібничка, але це дуже особистий проект. Днями я повернувся зі Сходу, з-під Соледара, де спілкувався з воїнами, які довгі місяці давали бій росіянам.

Так от, мене важко шокувати і засмутити, але обморожені пальці рук і ніг, екстренні ампутації не через поранення, а через холод, змусили здригнутися навіть мене. Сьогодні я вже тримаю в руках хімічні грілки. Цей вантаж – сто тисяч маленьких пакетиків, а значить сто тисяч врятованих рук і ніг.

Вдячний нашим логістам, юристам, які знайшли їх на ринку та уклали контракти, вдячний ROSHEN. І головне – дякую за швидкість, з якою ви це зробили. Бо кожна хвилина на фронті для наших воїнів важлива.

Сьогодні до нас на склад приїхали генератори. Ми дуже довго на них чекали. Більше трьох місяців вони йшли до нас з південно-східної Азії. А тепер – підуть у війська.

В умовах енергетичної кризи дизельні генератори конче необхідні, ну і додатково забезпечать живлення Старлінків, які ми вчора передали. Також наші пікапи та буси потребують шин.

Машини є, а шин немає. Тому ми замовили більше 250 шин. І це все терміново їде на фронт.

Слава Збройним Силам України!

Навігація записів

Мaма з дитинoю йшли у сaдок і в цей мoмент на них вnав вeртoліт у Броварaх. Фото
Швeцiя огoлоcила пpо нoвий пaкет дoпомоги для Укpаїни до якoго увійшли бoйові мaшини піхoти Strіdsfоrdоn 90 (CV90), сaмохідні артилерійські устaновки Archеr

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes