Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Щойно: Пєcкoв зaявив “Ми готoві до завeршeння вiйни диплoмaтичним шляхом, але за oднієї умoви…”

Щойно: Пєcкoв зaявив “Ми готoві до завeршeння вiйни диплoмaтичним шляхом, але за oднієї умoви…”

admin
3 Серпня, 20223 Серпня, 2022 Коментарі Вимкнено до Щойно: Пєcкoв зaявив “Ми готoві до завeршeння вiйни диплoмaтичним шляхом, але за oднієї умoви…”

У Кремлі заявили про готовність до “вирішення української проблеми дипломатичним шляхом”. Проте винятково на своїх умовах.

Про це заявив речник президента РФ Дмитро Пєсков. Зважаючи на його слова, Росія продовжує висувати Україні свої абсурдні вимоги в ультимативній формі.

Російські пропагандисти 3 серпня поширили заяву Пєскова про нібито готовність агресора до переговорів з Україною. Спікер Кремля при цьому вважає, що “дипломатичний шлях” завершення агресивної війни Росії в Україні полягає у беззаперечній капітуляції Української держави та виконанні офіційним Києвом усіх вимог Москви.

“Росія була і залишається готовою до вирішення української проблеми дипломатичним шляхом – на своїх умовах. Тут просто доречно ще раз нагадати, що ці умови були погоджені у Стамбулі. І вони були узгоджені обома сторонами – переговорниками Росії та України”, – заявив Пєсков.

У найкращих традиціях російської “дипломатії” прессекретар Кремля також взявся погрожувати Україні, запевняючи, що вимоги РФ “так чи інакше будуть забезпечені”.

“Наші умови чудово відомі українській стороні. Так чи інакше вони будуть забезпечені”, – підсумував представник Кремля.

Він також зауважив, що українська сторона відмовилася виконувати ультиматуми Москви та “зійшла з переговорного треку”.

Навігація записів

Cержант нацгвaрдiї з позивним Яcтpyб змiг вiдбuтu нaпaд pociйcькoї ДРГ. «В мeнe кuнyлu дecятoк гpaнaт. Я бaчuв, як вoнu вuбyхaлu y двoх мeтpaх вiд мeнe»
Ця тендітна дівчина –Вaлepiя – oпepaтop ПТРК! Нa пepшoмy зaвдaннi знuщuлa тaнк тa БМП, в тoй жe дeнь зaзнaлa ocкoлкoвoгo пopaнeння

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • — Ти, зятю, не на манікюр свій дивися, а на долоні білі! Думав, раз на моїй дочці женився, то тепер я тебе до пенсії спонсорувати буду, поки ти в монітор витріщаєшся? Галина Петрівна витерла піт з чола брудним рукавом. — У цьому домі хліб пахне тільки для тих, хто землю носом рив!…
  • Оксаночко, ну нарешті! — вигукувала Софія Петрівна, свекруха. — А я ось вирішила заскочити, поки у вас на роботі завал. Глянула в холодильник — а там наче миша пробігла! Якісь листя салату, сир запліснявілий та вода в пляшках. Хіба ж так можна? Чоловік з роботи приходить, йому треба щось суттєве! — Софіє Петрівно, — Оксана намагалася дихати глибоко. — Ми ж домовилися. Вівторок — це день, коли ми замовляємо суші або готуємо щось дуже легке. Я купила авокадо, хотіла зробити тости. — Тости? То хліб порожній! Я ось голубців накрутила, каструлю на п’ять літрів. І зажарку зробила таку, як Богданчик з дитинства любить — на салі, з цибулькою. А твою сковорідку ту, з покриттям, я трохи відтерла залізною щіткою, а то вона якась липка була. Оксана заходила на кухню і відчувала, як у неї паморочиться в голові. Її дорога антипригарна сковорідка була безнадійно подряпана, білосніжна стільниця — в плямах від буряка, а по всій квартирі розвішані речі, які Софія Петрівна вирішила перепрати, бо «вони вже не свіжі». — Мамо, ну навіщо ви знову тут порядкуєтеся на нашій кухні? — тихо питав Богдан. — Для вас же стараюся, невдячні! Мовчи, сину, ой краще мовчи
  • Тридцятирічна Люба, яка працювала швачкою на фабриці, вперше в житті збиралася вийти заміж, радіючи, що у неї солідний наречений, з посадою, та й старший за неї, тож мудріший буде. Вийшовши на ґанок, Аркадій, розкинувши руки в різні боки, вигукнув
  • – Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов. А вона до вікна підбігла і дивилася, як йде людина, з якою вони прожили 15 років.
  • — Ти не повіриш, вона приїхала до мене на роботу з сином і попросила взяти його на п’ять днів. Бо вона терміново лягає в лікарню, а її чоловік, той самий байкер на ім’я Борис, і батько дитини, поїхав кудись далеко на байкерський фестиваль. І головне — вона не хоче йому казати, що їй погано. При цьому рідна сестра Юлі, яка її іноді виручає, поїхала відпочивати, а всі її друзі — люди несімейні й ненадійні, — Петро розвів руками. — Ну ти ж їх пам’ятаєш, вони обоє дивні, ми з тобою в гостях у друзів з ними якось пару разів перетиналися.
  • — Та кому потрібні ваші соління! — раптом вибухнула невістка. — Ми просто хотіли допомогти вам відчути себе потрібними! Щоб ви не сиділи там удвох! — О, яка зворушлива турбота, — я не змогла стримати іронії. — Дякую, люба. Ми це оцінили. Тепер ми відчуваємо себе абсолютно потрібними… одне одному. На цьому, мабуть, закінчимо. Нам з батьком час пити чай.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes