Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Зустрічали героя, стоячu на колінaх: на Одeщинi провeли в остaнню пyть 23-річнoго льотчuка Євгeнa Кaчaя. Фото

Зустрічали героя, стоячu на колінaх: на Одeщинi провeли в остaнню пyть 23-річнoго льотчuка Євгeнa Кaчaя. Фото

admin
25 Липня, 202225 Липня, 2022 Коментарі Вимкнено до Зустрічали героя, стоячu на колінaх: на Одeщинi провeли в остaнню пyть 23-річнoго льотчuка Євгeнa Кaчaя. Фото

На Одещині, в селі Лощинівка, у понеділок, 25 липня, проводили в останню путь бойового льотчика Євгена Качая. Односельці зустріли Героя на колінах та з прапорами України в руках.

Про це повідомило видання “Думська” на своєму каналі в Telegram. Загиблому українському військовослужбовцю було усього 23 роки.

Бойовому льотчику Євгену Качаю було 23 роки

Качай захищав нашу державу від окупантів із 24 лютого – з першого дня повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. За п’ять місяців війни він здійснив понад 30 бойових вильотів. Останній політ льотчика був 2 липня.

Героя провели в останню путь у рідному селі Лощинівка

Односельці зустріли загиблого військовослужбовця на колінах, з прапорами та квітами в руках. Живий коридор розтягнувся від в’їзду до села до рідного дому Качаю. Попрощатися з ним прийшли сотні людей, пише видання.

Льотчика проводжали із прапорами України
Героя зустріли на колінах

“Льотчика поховали на цвинтарі рідного села з військовими почестями, а в Саф’янівській територіальній громаді оголосили день жалоби. Вічна пам’ять та слава загиблим за свободу та незалежність України!” – йдеться у матеріалі.

Євген качай захищав Україну з 24 лютого

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

Сьогодні на заправку заїхав бyc iз наклейкою нa лoбoвoмy ,,гpyз 200‘‘, a зa ним cтapa кaмyфльoвaнa ML-кa вcя пociчeнa oскoлкaмu – відразу чepгa в cepeдинi зaвмepлa.
На нaфтoбазі в Дoнецьку почaлася вeлика пожeжа після вибyхy. Відeо

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes