Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Рocіянu зaпустuлu блuзько 24 рaкет по військoвих частинах та об’єктах Житoмиpщини

Рocіянu зaпустuлu блuзько 24 рaкет по військoвих частинах та об’єктах Житoмиpщини

admin
25 Червня, 202225 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Рocіянu зaпустuлu блuзько 24 рaкет по військoвих частинах та об’єктах Житoмиpщини

Вранці 25 червня окупанти вдарили близько 30 ракет по Житомирській області, один військовий загинув.

Джерело: Сухомлин у відеозверненні, глава Житомирської ВА Віталій Бунечко

Пряма мова Сухомлина: “По Житомиру нічого не прилетіло. Були обстріляні військові об’єкти навколо Житомира.

Ракети запущені з літаків, вони зайшли з Білорусі. Сумарно 24 ракети запустили по військових частинах і по об’єктах навколо Житомира.

Я не можу коментувати, де, що, як, є чи немає жертв. Це справа нашої військової адміністрації. У Житомирі все спокійно.

Лукашенко “петляє” перед Путіним, перед своєю армією, перед Заходом, але сьогодні ми побачили, що Білорусь так само бере участь у війні, як і РФ”.

Деталі: Сухомлин повідомив, що навколо Житомира та області будують укріплення.

Пряма мова Бунечка: “Починаючи з 4:15 ранку ворог знову завдав ракетних ударів по Житомирщині!

По території області було випущено близько 30 ракет.

Наразі є інформація про незначні руйнування військової інфраструктури”.

Більше деталей: За словами Бунечка, один військовий загинув, один отримав поранення.

Українська правда

Навігація записів

ЗСУ звільнuлu від російськuх окупaнтiв 5 нaсeлeнuх пyнктів на Донбасі: кaрта європeйських експeртів
Гpaнiтнe. Донеччина. Людям, якi пoзувaлu з укpaїнcькoю cимвoлiкoю, нiщo нe зaвaжaє уcьoгo чepeз кiлькa мicяцiв poзмaxувaтu пpaпopцямu ДНP

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • – Все ти знаєш, дівчинко, все ти маєш … – недобре подивилася на Світлану сусідка. – Мені твоя свекруха сказала так: “Ось як не стане мене, ти до моєї Світланки звернися, вона тобі цей рецепт і покаже. Він у мене записаний. А зараз я тобі нічого говорити не буду”. Пошкодувала вона для сусідки, значить, свій рецепт. Але я дочекалася.
  • У мами завжди хтось винен. То батьки, то чоловік, то співмешканець. Тепер черга дійшла і до мене. Я теж виявилася винною
  • — Моя тобі порада. Поки у вас немає спільних іпотек, дітей і зтертих до пилу нервів — тікай. Або залишайся. Тепер ти знаєш інструкцію з експлуатації. Будеш матусею, спонсором, вдячним глядачем у його театрі одного актора. Вибір за тобою
  • Коротше, мамо. Забери це кудись подалі. Якщо справді хочеш допомогти — краще додай мені на нові процедури у косметолога, мені там якраз трохи не вистачає. А своє в’язання залиш для дачі. Там тебе ніхто не бачить, крім сусідів і котів. Діана різко розвернулася, її підбори сухо зацокотіли по паркету. Двері за нею зачинилися з легким клацанням. Я залишилася у тиші, яка раптом стала занадто просторою. Я підійшла до дзеркала. У ньому я побачила жінку, яку власна дитина щойно списала в тираж. Сивина, яку я все ніяк не зберуся зафарбувати, звичайний домашній одяг — стара байкова сорочка та зручні штани. Мої руки, колись швидкі та вправні, тепер здавалися мені просто інструментом, який більше не мав замовника. А колись я керувала цілим відділом у великій проектній фірмі. Я розбиралася в таких складних схемах, що колеги за порадою в чергу ставали. Мої звіти були бездоганними, а логіка — незламною. Тоді мене поважали. Тоді я була “Катериною Петрівною”, жінкою, чия думка мала вагу. А тепер я — просто «мама», яка заважає молодій жінці будувати кар’єру своїми недоречними подарунками. Я стала «ретро»
  • Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав
  • Надія Леонідівна зненацька заслабла. Жодна з її доньок не відвідали матір, поки вона лежала. Доглядала за нею тільки онучка Наталя. З’явилися ж доньки ближче до Великодня. Як завжди по смаколики сільські, які мама наготувала приїхали! Надія Леонідівна вийшла до хвіртки зустрічати дочок. – Чого приїхали? – холодно сказала вона. Старша донька Світлана застигла від здивування. – Мамо, ти чого це?! – ахнула вона. – Та нічого! Все, мої любі! Я все хазяйство продала… – Як? А ми? – дочки не розуміли, що відбувається
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes