Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Кадuрівці “герoїчно вoюють із сoснами” на Лугaнщині. СБУ оприлюднила цікаве відео

Кадuрівці “герoїчно вoюють із сoснами” на Лугaнщині. СБУ оприлюднила цікаве відео

admin
30 Травня, 202230 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до Кадuрівці “герoїчно вoюють із сoснами” на Лугaнщині. СБУ оприлюднила цікаве відео

Служба безпеки України опублікувала відео з телефону одного з кадирівців, який приїхав воювати в Україну. Вони доводять, що пропагандистські ролики про успіхи чеченських підрозділів є постановкою і знімаються з кількох дублів.

“Стало ще більш зрозуміло, чому деякі підрозділи кадирівців називають “тікток-військами”. Адже замість боїв з українськими захисниками, ці “піхотинці путіна” героїчно воюють з… соснами у лісах Луганщини”, – заявили в СБУ.

СБУ отримала доступ до телефону одного з кадирівців, який приїхав на війну в Україну

А там купа дублів, де «піхотинці путіна» героїчно воюють з… соснами у лісах Луганщини.

Подивіться самі ⬇️ pic.twitter.com/5bJaXCJu9Q

— СБ України (@ServiceSsu) May 30, 2022

Кадирівцями називають співробітників МВС Чечні та чеченської Росгвардії. За оцінками Головного управління розвідки, станом на середину травня в Україні перебувало близько 2425 чеченських військових.

Вони відомі тим, що приділяють більше часу і уваги піару, ніж війні. Вони мають власну медіагрупу, яка знімає постановочні бої. Цими відео активно ділиться у себе в Telegram-каналі глава Чечні Рамзан Кадиров.

Джерело: Ліга.нет

Навігація записів

Дeпyтaтка з Бyкoвини тoргyвала “Фoльксвaгеном” із гумaнітaрки для ЗСУ
Нaстyп ЗСУ на Пiвднi: окупaнти зі знaчними втрaтaми відiйшли з Микoлаївки на Хeрсонщині

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Акушерка, передаючи пакунок матері, видала черговий штамп: «Ну й кабанчик! Богатирем буде, не інакше». Мати проковтнула відповідь. Її погляд був холоднішим за лікарняний кахель — так дивляться на чужий забутий багаж. Васька не став богатирем. Він став фоновим шумом. Знаєте, є такі речі: ніби й купив, а куди поставити — не знаєш. Отак і Васька: народитися — народився, а стати своїм забув…
  • – Якщо ви реально здали свої квартири, то це не моя вина! Зі мною це ніхто не обговорив, а я нікого не запрошую. Ми будували будинок для своєї сім’ї, для дітей! Вибачте, але розвертайтеся та роз’їжджайтеся по домівках. – І як ми маємо це зробити? – Вступив Артем, – квартири здали, зворотного ходу немає. Ми заселяємось!
  • – Від сьогодні живеш за свій рахунок, утриманко! Мені набридло тебе годувати й тягти на своєму горбі! — заявив чоловік
  • Приїхавши на власну дачу, Марина навіть очманіла від побаченого і не одразу знайшлася, що сказати.
  • Через кілька днів вона приїхала до свого селища. Біля будинку стояла машина Геннадія, а поряд припаркувався незнайомий сірий автомобіль. Від несподіванки Віра призупинилася, а потім сховалась за сусіднім будинком і почала спостерігати. Хвилин за десять з хати вийшла жінка приблизно її років, у бежевому пальті, з сумкою через плече.
  • Андрій приїхав з Вірою в село до мами. – Нічого собі будинок? – здивувалася Віра, побачивши будинок мами Андрія. – Та нічого особливого, – усміхнувся Андрій. Назустріч їм вийшла жінка. – Це моя мама, Вікторія Леонідівна. Це Віра, – познайомив жінок Андрій. – Ходіть, я там пиріжків спекла. Поїсте з дороги, – сказала Вікторія Леонідівна. Віра з Андрієм сіли за стіл. Віра взяла пиріжок і почала їсти. Раптом вона відчула щось дивне. – Це що таке, – вигукнула Віра і дістала з нього якусь річ
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes