Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Укрaїнy тpeба з лuця зeмлі стeртu”: росіянu розмріялuся про перемoгу у вiйні та назвалu “строки”. Відeо

“Укрaїнy тpeба з лuця зeмлі стeртu”: росіянu розмріялuся про перемoгу у вiйні та назвалu “строки”. Відeо

admin
25 Квітня, 202225 Квітня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Укрaїнy тpeба з лuця зeмлі стeртu”: росіянu розмріялuся про перемoгу у вiйні та назвалu “строки”. Відeо

Росіяни відповіли на запитання “Коли закінчиться війна в Україні?” Більшість із них вважає, що це станеться, коли країна-агресор знищить Україну, і дають на це термін від кількох тижнів до кількох років.

Проте знайшлися й такі, хто вважає, що “спецоперація” закінчиться, коли помре російський диктатор Володимир Путін. Такі відповіді отримали від пересічних росіян журналісти “Радіо Свобода”, які вийшли на вулиці Москви 20 квітня з відповідним запитанням (щоб подивитись відео, доскрольте до кінця новини).

Люди відповідали по-різному, проте більшість вважає, що Україна не здається, бо отримує за це гроші, інші взагалі відповіли, що ніякої війни немає, “це все політика”. Водночас одні росіяни “дають” своїй країні час, щоб перемогти до 9 травня інші – півроку, п’ять років, а є й ті, хто вважає, що це не закінчиться.

“Ніколи! Тому що Путін погано до цього ставиться. Мені здається, що треба цю Україну повністю з лиця землі стерти! Тому що вже скільки наших загинуло там, і щодня гине, і чомусь про це не говорять. Тільки рахуємо, скільки загинуло там українських військ, вірніше навіть сказати не війська там, а бандерівці. Так що я вважаю, що це надовго затягнеться, як це в Чечні було, як це Афганістан був… Настав час із цим уже вирішувати”, – заявила одна москвичка, судячи з усього, добряче промита пропагандою.

Росіяни відповіли на запитання “Коли закінчиться війна в Україні?” Більшість із них вважає, що це станеться, коли країна-агресор знищить Україну, і дають на це термін від кількох тижнів до кількох років.

Проте знайшлися й такі, хто вважає, що “спецоперація” закінчиться, коли помре російський диктатор Володимир Путін. Такі відповіді отримали від пересічних росіян журналісти “Радіо Свобода”, які вийшли на вулиці Москви 20 квітня з відповідним запитанням (щоб подивитись відео, доскрольте до кінця новини).

Люди відповідали по-різному, проте більшість вважає, що Україна не здається, бо отримує за це гроші, інші взагалі відповіли, що ніякої війни немає, “це все політика”. Водночас одні росіяни “дають” своїй країні час, щоб перемогти до 9 травня інші – півроку, п’ять років, а є й ті, хто вважає, що це не закінчиться.

“Ніколи! Тому що Путін погано до цього ставиться. Мені здається, що треба цю Україну повністю з лиця землі стерти! Тому що вже скільки наших загинуло там, і щодня гине, і чомусь про це не говорять. Тільки рахуємо, скільки загинуло там українських військ, вірніше навіть сказати не війська там, а бандерівці. Так що я вважаю, що це надовго затягнеться, як це в Чечні було, як це Афганістан був… Настав час із цим уже вирішувати”, – заявила одна москвичка, судячи з усього, добряче промита пропагандою.

Нагадаємо: майже 70% росіян підтримують війну в Україні. Чекають на “денацифікацію” та демілітаризацію України, хочуть “захистити” російськомовних жителів ОРДЛО і дати відсіч НАТО. Водночас 26% опитаних (кожний четвертий) вважає, що метою операції є “захист російськомовного населення Л/ДНР”. 20% респондентів (кожний п’ятий) впевнені, що головна мета операції полягає в тому, щоб не дати розмістити військові бази НАТО в Україні.

Obozrevatel

Навігація записів

Вeрхoвна Рaда не рoзглядатuме зaборону УПЦ МП до кінця війнu – Стeфaнчук
У Бpянcьку, дe гopить нaфтoбaзa, вжe пoчaлacя eвaкуaцiя. У мicтi пaнiкa

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Я відкрила стрічку в соціальній мережі й одразу натрапила на пост..Індійський океан, білосніжний пісок, засмаглі ноги на фоні бунгало. Під фото написано: «Нарешті я дозволила собі дихати на повні груди. Я це заслужила». Авторка знімка — та сама, що три дні тому у голосовому повідомленні жалілася мені, що не знає, чим платити за комуналку, а її кіт, здається, захворів, але візит до ветеринара — це занадто дорого.
  • Мамо, ви вже не в тому віці, щоб самій господарювати у трикімнатній квартирі, де на кожному кроці — спогади, що тиснуть на серце. Степан стояв посеред вітальні, старанно уникаючи погляду матері. Він розглядав візерунок на старому паркеті, який колись сам допомагав батькові вкладати. Його дружина, Вікторія, з надмірним завзяттям протирала фоторамки на комоді. Її рухи були різкими, впевненими, наче вона вже подумки переставляла тут меблі або виносила їх на смітник. — Ми все вирішили, — продовжував син, нарешті піднявши очі, але дивлячись кудись повз Анну Петрівну. — У селі повітря чисте, тиша. Батьківська хата ще міцна, ми її трохи підлатаємо, дах перекриємо. Тобі там буде спокійніше, ніж у цьому галасливому місті, де під вікнами постійно сигналять машини. Анна Петрівна, якій нещодавно виповнилося сімдесят три, відчула, як у грудях стає холодно й порожньо
  • — Ти, зятю, не на манікюр свій дивися, а на долоні білі! Думав, раз на моїй дочці женився, то тепер я тебе до пенсії спонсорувати буду, поки ти в монітор витріщаєшся? Галина Петрівна витерла піт з чола брудним рукавом. — У цьому домі хліб пахне тільки для тих, хто землю носом рив!…
  • Оксаночко, ну нарешті! — вигукувала Софія Петрівна, свекруха. — А я ось вирішила заскочити, поки у вас на роботі завал. Глянула в холодильник — а там наче миша пробігла! Якісь листя салату, сир запліснявілий та вода в пляшках. Хіба ж так можна? Чоловік з роботи приходить, йому треба щось суттєве! — Софіє Петрівно, — Оксана намагалася дихати глибоко. — Ми ж домовилися. Вівторок — це день, коли ми замовляємо суші або готуємо щось дуже легке. Я купила авокадо, хотіла зробити тости. — Тости? То хліб порожній! Я ось голубців накрутила, каструлю на п’ять літрів. І зажарку зробила таку, як Богданчик з дитинства любить — на салі, з цибулькою. А твою сковорідку ту, з покриттям, я трохи відтерла залізною щіткою, а то вона якась липка була. Оксана заходила на кухню і відчувала, як у неї паморочиться в голові. Її дорога антипригарна сковорідка була безнадійно подряпана, білосніжна стільниця — в плямах від буряка, а по всій квартирі розвішані речі, які Софія Петрівна вирішила перепрати, бо «вони вже не свіжі». — Мамо, ну навіщо ви знову тут порядкуєтеся на нашій кухні? — тихо питав Богдан. — Для вас же стараюся, невдячні! Мовчи, сину, ой краще мовчи
  • Тридцятирічна Люба, яка працювала швачкою на фабриці, вперше в житті збиралася вийти заміж, радіючи, що у неї солідний наречений, з посадою, та й старший за неї, тож мудріший буде. Вийшовши на ґанок, Аркадій, розкинувши руки в різні боки, вигукнув
  • – Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов. А вона до вікна підбігла і дивилася, як йде людина, з якою вони прожили 15 років.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes