Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЦІКАВО
  • Медове печиво на швидку руку! Смачна і ніжна випічка на олії!

Медове печиво на швидку руку! Смачна і ніжна випічка на олії!

admin
14 Квітня, 202114 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Медове печиво на швидку руку! Смачна і ніжна випічка на олії!

Сьогодні приготуємо смачне медове печиво, яке буквально тане в роті. Печиво виходить дуже смачне, м’яке і розсипчасте. А ніжний медовий смак цього печива змусить вас готувати його знову і знову.

Продукти:

  • Яйця – 1 шт.
  • Цукор – 2 ст.л.
  • Мед – 2 ст.л.
  • Олія соняшникова – 4 ст.л.
  • Сода – 1/2 ч.л. (можна замінити на розпушувач 1 ч.л. без гірки! Додавати разом з борошном)
  • Борошно ~ 240 гр. (трохи більше або менше, залежить від борошна)

Як приготувати медове печиво:

У мисці змішуємо, яйце, 2 ст.л цукру, 4 ст.л. олії, 2 ст.л меду і 0,5 ч.л соди.

Все дуже добре перемішуємо до розчинення цукру. Сюди ж просіюємо 240 г борошна і замішуємо тісто.

Тісто довго вимішувати не потрібно, достатньо перемішати і зібрати в грудку.

Тісто виходить м’яке але не липке.

Загортаємо тісто в харчову плівку, або в мішечок і прибираємо в холодильник хвилин на 20.

Через 20 хвилин, руками формуємо з тіста кульки.

Кожен шматочок приблизно по 20 грамів.

На деко застелений пергаментним папером, викладаємо наші кульки.

Звичайним молоточком для відбивання, робимо візерунок. Не дуже сильно придавлюємо кожну кульку візерунчастою стороною молотка.

Також це тісто легко піддається розкачуванню, можна просто розкачати в пласт приблизно 1 см і вирізати формочками або просто нарізати ножем.

Ставимо випікати в розігріту до 180 градусів духовку на 10 – 12 хвилин.

Довше випікати не потрібно, інакше можна пересушити. Смачного!

Джерело

Навігація записів

А ви це знали! З чим треба їсти картоплю, щоб вона не нашкодила фігурі – це точно знадобиться!
Смакота з тонкого лаваша за лічені хвилини! Рецепт здивував не тільки мене!

Related Articles

Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Viktor
4 Травня, 20254 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кaртопля рiзного кoльору, жoвта, біла, червона – яка смaчніша, яка крaще зберігається

Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Viktor
28 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тільки зараз спливла вcя пpавда пpо “генiя” Ленiна. Як виявилoся, Волoдя Ульянов насправді був…

Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Viktor
5 Жовтня, 20245 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Як же Соромно, що не розуміли….Світлина 1976 року. Канадські хокеїсти з тризубами на футболках. А я, вболівав за совєтськіх

Цікаве за сьогодні

  • — Припини грати роль дипломата. Вибери, нарешті, сторону. Або ти зі мною — і ми вдвох будуємо наше життя. Або ти з мамою і Павлом — і тоді будуйте що та як хочете. Тільки без мене. Я не збираюся жити під диктовку «рідних». — Ти ставиш ультиматум? — Ні, Діма. Це не ультиматум. Це мої межі. І я більше не дозволю їх порушувати.
  • У наступні дні подругам було не до розмов. Треба було переробити купу справ, і хоч усю підготовку до весілля взяли на себе родичі нареченого, Катерина з Анастасією теж критилися всі дні. Фотосесія, візажист, вибір атрибутів для весілля – все це потребувало чимало сил та часу. Настав момент урочистостей. 
  • Слова, які Іван Петрович щойно промовив, ніяк не вкладалися Тані в голові.— Ви, мабуть, жартуєте…— Ні, не жартую. Але даю тобі час подумати. Тому що пропозиція справді не з тих, що роблять щодня. Я навіть здогадуюсь, про що ти зараз думаєш. Зваж усе, обміркуй як слід — приїду через тиждень.В цей момент я прийняла рішення…Яке рва зило його
  • Вона роками бачила уві сні незнайому жінку і стару кав’ярню, а прокинувшись — забувала. Але одного разу, ховаючись від дощу, Віра штовхає двері саме туди де пахло корицею і дитинством, а незнайома жінка за стійкою .. Ось тут вона і все зрозуміла..І це назавжди змінило її життя.
  • Цього не може бути… — прошепотіла вона. — Мені сорок. У мене син — дорослий хлопець. Які діти? Вона вийшла з ванної і сіла на ліжко. У голові був справжній хаос. Кредит за машину ще не виплачений. Навчання сина коштує чимало. Квартира невелика. А головне — батько дитини десь там, у великому місті, і він навіть не знає про її існування. Марина була людиною віруючою. Для неї питання “залишати чи ні” не стояло в принципі. Дитина — це дар, навіть якщо він здається зараз абсолютно несвоєчасним. Але страх перед майбутнім сковував усе тіло. — Що скажуть сусіди? Що скаже син? — ці думки гризли її зсередини. — “Стара дурепа”, скажуть. “На старості років принесла в подолі”. Цілий тиждень вона ходила як у тумані. А потім зрозуміла: вона повинна знайти Бориса. Не для того, щоб вимагати грошей чи допомоги, а просто тому, що він має право знати. Знайти людину в обласному центрі — завдання не з легких, якщо в тебе немає спільних друзів у соцмережах. Марина почала діяти через колишніх колег. — Слухай, Олю, — запитала вона знайому з відділу кадрів. — Ти не знаєш, куди Борис перейшов після нашого проєкту
  • Мати продала свою дачу. Вона та Микола поїхали в банк, гасити кредит. – А чому так багато? – Тому, що Олена зробила лише кілька платежів, а потім вирішила не платити. Відсотки, прострочення. Могло бути й більше. Я більше не візьму для неї жодного кредиту й грошей не дам. – А якщо ти вплутаєшся в щось подібне, то на мене не розраховуй. Гроші, що залишилися, візьми собі, Олені й так уже вистачить. Вважай, що дачу ти віддала їй.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes