Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Прямо зараз! Зеленський не чекав, він сказав це – ілюзій більше немає!

Прямо зараз! Зеленський не чекав, він сказав це – ілюзій більше немає!

admin
14 Квітня, 202114 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до Прямо зараз! Зеленський не чекав, він сказав це – ілюзій більше немає!

Росія не зважиться піти у відкритий наступ проти України, оскільки українці в такому випадку дадуть гідну відсіч і стрілятимуть у відповідь із сучасної зброї.

Такою думкою поділився журналіст Дмитро Гордон в ефірі програми “Час Голованова”.

“Мені не віриться, що Росія піде в наступ. По-перше, вони там не цілковито відбиті, не зовсім божевільні. Вони розуміють, що якщо почнуться військові дії – Україна вже не та, українці не будуть дивитися, як їх вбивають, українці вбиватимуть у відповідь, і вчинятимуть вірно, тому що ворог прийде на нашу територію. Україна вже має армію – це ще не суперпотужна армія, але потужна. Україна має і секретну зброю, яку застосує обов’язково”, – заявив журналіст.

Він зазначає, що “українські військові вже не будуть соромитися стріляти в загарбників, як соромилися в 2014 році”.

“Мені багато хлопців говорили, зокрема командувачі АТО, що як змусити людину стріляти в “російських братів”… Сьогодні це питання не стоїть, за 7 років всі все зрозуміли, ні в кого жодних ілюзій немає. Якщо в Росії недостатньо розуміють, як все відбуватиметься, то я скажу: наші стрілятимуть у відповідь та ще й з сучасної зброї. І якщо в Росію підуть труни загарбників, агресорів – Путін має відповісти перед матерями російських солдат, чому вони опинилися на українській території. Він тричі повинен подумати над тим, щоб не втратити рейтинг. В нього непроста ситуація – Навальний у в’язниці, багато молодих людей, незадоволених путінським режимом. Умудритися зіпсувати відносини з усім світом, бути не технологічною країною та ще брязкати зброєю на кордоні з Україною. Думаю, Росія не потягне такого навантаження”, – підкреслив журналіст.

Журналіст підсумував, що нього не виникає відчття, що Росія піде у наступ.

“Але в мене є відчуття, що Росія торгується із Заходом. Ось уже Байден, який вчора назвав його вбивцею, сьогодні запрошує на зустріч. Путін вже виторгував зустріч з Байденом. І так далі”, – додав він.

Джерело

Навігація записів

Для чого вам Донбас? Вaм щo вaжливiшe – Європа чи з cобoю цих дoлб0 … дeб*лiв тягти ? – Кох (ВlДЕ0)
Данілов влетів – СБУ вже там. Почалось, взяти всіх! Прізвища на столі – це таки сталось!

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
  • Степане! Що сталося? — Ольга відчула недобре. — У нас пожежа? Пограбування? Чому ти пакуєш валізи? Степан навіть не підняв очей. — Ні, Олю, спокійно. Просто обставини змінилися. Наша компанія, ну, та, на яку я працюю, вони вирішили повністю згорнути діяльність тут. Керівництво переносить офіс за кордон, і вони поставили умову: або я переїжджаю з ними зараз, або контракт розривають без виплат. Ольга розгублено сперлася на одвірок. — Почекай. Але ж криза в країні вже не перший рік. Чому вони вирішили тікати саме сьогодні? Чому ти не казав мені про це вранці? — Олю, не починай! — Степан нарешті випрямився, і вона побачила, що його руки злегка тремтять. — Звідки я знаю, що там у головах у топменеджерів? Мені прислали лист годину тому. Сказали: «Збирайся». — І коли ти маєш їхати? — голос жінки став тихим. — Завтра. О шостій ранку я маю бути на вокзалі. Квитки вже куплені фірмою, всі документи на виїзд фірма вже теж робить сама. Ольга примружилася. Щось у його словах звучало фальшиво. — Квитки вже куплені? Степане, ти хочеш сказати, що за годину тобі встигли прислати лист, ти встиг погодитися, а вони — забронювати й викупити квитки? Не бреши мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes