04/10/20200 18 550 3 хвилин прочитаногоЦя сумна історія має свій початок 20 вересня, тоді мій чоловік Руслан почав кашляти і я запідозрила щось не ладне. 22 вересня сімейний лікар призначила антибіотик Азитроміцин, який ніби полегшив симптоми.Він почав дуже рясно пити і вимивати хворобу, потів, ходив в туалет.24 вересня ввечері його знобило і температура піднялась до 38,5, а вночі – 39.0.
Ми почали підозрювати коронавірус і в п‘ятницю 25 вересня зробили КТ, яке показало 40-50% враження легень та «матове скло», таке характерно для нетипової ковідної пневмонії. Також в п‘ятницю здали вдвох аналізи на ковід – негативні!Госпіталізували в МКЛ 1 в пульмонологічне відділення, на прохання мого керівництва, так як місць не було вільних!
У відділенні в нього постійно піднімалась температура, яку йому збивали. На наступний день в стаціонарі йому ставало гірше, а лікар не підходив і на прохання позвати його, відповідь – ви не одні! Я приїхала і почала шукати чергового лікаря, який сидів в приймальному. Просила, можливо щось інше підібрати з ліків – все є, підійдіть хоча б до нього – йому стане легше вже від уваги Вашої. Відповідь – в мене три відділення і я одна!!!В розпачі, я навіть, написала губернатору Сергій Борзов Кандидат на посаду міського голови Вінниці, щоб допоміг і звернув увагу!В понеділок вже з’явилася в Чоловіка лікуючий лікар Миронюк Олена Миколаївна – досвідчений, чудовий, поміркований лікар, який дав надію на одужання перш за все Руслану.
Показники аналізів були високими, але по словах лікаря – все перекривало лікування! Йому підключили кисень через канюлю.У вівторок начмед переводить Руслана в реанімацію, за словами Лікаря, ніби для кращого догляду і перестраховки! За весь цей час результату плр, який набрали при госпіталізації на ковід – немає!В реанімації в нього впала сетурація і його підключили до СИПАПу.
Маска його страшенно давила і страшна ситуація навколо, не радувала. Нікого не було з персоналу взагалі і він мені постійно писав на вайбер – переведіть мене назад, тут всі німі і ніхто не заходить!Я постійно запитувала в завідуючого Пахно Ігоря Петровича, відповідь – стабільно важкий, радує, що не росте температура!Після введення ще одного дорого вартісного препарату – йому стало краще! Ми так раділи!!! Надія є! Нам завідуючий сказав – все ГУД по ньому, йдіть додому!!!Ранок п‘ятниці мене розбудив Руслан, який телефонував в 6.00!!! Я дуже злякалась, так як до цього він тільки інколи писав! Він просив, щоб хтось зайшов до нього, що він весь мокрий і дуже болить серце, так ніколи не боліло!!! Я відразу набрала Пахно І.П. і попросила, щоб хтось підійшов до Руслана. Набрала сестру Руслана і вона поїхала в лікарню. Там просила лікарів зайти, а Руслан мені дзвонив і дзвонив – чого ніхто не заходить, в мене дуже болить серце! Відповідь – заспокойте його, він перехвилювався, бо біля нього помер чоловік і важку жінку положили поруч!Я дзвонила і казала – Русланчик заспокойся, зараз прийдуть!!!З 6.00 до 9.00 не зайшли – пересмєнка, п‘ятихвилинка і т.д.Завідуючий мені показав потім, що біля нього вже є лікарі і роблять йому кардіограму! І що в нього не може бути інфаркту, він молодий здоровий хлопець! Спина мокра, бо жарко!!!Потім викликали кардіолога на консультацію, вона зробила УЗД – ІНФАРКТ! Руслан втратив свідомість і в нього зупинилось серце, качали 40хв – без результату!!!ШОК! ПОМЕР! Біля 13.00 02.10.2020 року.Запропонували без розтину – сумнівів немає – Гострий обширний інфаркт!В виписці про смерть – написали приблизно 4 години від появу симптомів! А насправді 7 годин!!!По їх розмовах він казав, що грудина боліла і раніше, але дословно – «в них всіх болять грудини!»Я не судмедексперт і не лікар, але я точно знаю, що якщо б відразу лікар підійшов до Руслана, йому стало спокійніше, а можливо і врятувало б!!! Менше двох місяців назад, він проходив УЗД серця і кардіограму – змін не виявлено!Слова завідуючого – я в шоці, таке буває!!!Я дякую всім, хто допомагав, всім хто підтримував, дякую своїм колегам, дякую керівництву КНП «Вінницька міська клінічна лікарня 1» та Игорь Пахно за забезпечення, за надію! Будь-ласка, нагадайте співробітникам про такі елементарні поняття як совість, мораль, обов‘язок!!!Мораль моєї розповіді така: бережіть себе і близьких, будьте уважними один до одного і не переоцінюйте свої можливості! Інколи помилки коштують життя!!!
За матеріалами зі сторінки Оксана Кипоренко
