Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Єдиного вцілілого курсанта ВЖЕ допитують слідчі ДБР. Щойно відомі перші деталі. ВІДЕО

Єдиного вцілілого курсанта ВЖЕ допитують слідчі ДБР. Щойно відомі перші деталі. ВІДЕО

admin
27 Вересня, 202027 Вересня, 2020 Коментарі Вимкнено до Єдиного вцілілого курсанта ВЖЕ допитують слідчі ДБР. Щойно відомі перші деталі. ВІДЕО

Курсанта В’ячеслава Золочевського, який вижив у катастрофі літака під Харковом, допитали слідчі Державного бюро розслідувань. Подробиці допиту не розголошуються.

Про це розповів голова Харківської обласної адміністрації Олексій Кучер після відвідування курсанта у лікарні.

“Проходить зараз досудове розслідування, і слідчі ДБР уже ставили йому питання, певні обставини він згадує, вони викладені в протоколі допиту. Пізніше, я думаю, це стане відомим”, – сказав Кучер.

За його словами, життя курсанта врятував певний збіг обставин.

“Він сьогодні додатково повідомив, що вцілів, бо знаходився у певній “капсулі” з фюзеляжу, частиною літака прикрило, і тому вогонь не дістав його. Він прийшов до тями і зміг покинути літак, який палав”, – заявив глава ОДА.

Нагадаємо, раніше в Міноборони заявили, що стан Золочевського оцінюється як середньої тяжкості з позитивною динамікою.

Джерело

Навігація записів

Ігор і Саша.. Тато і Син.. Обоє понад усе хотіли літати. Сина забрало небо під Чугуєвим, Тата – небо над Луганськом..
“Таточку, ти живий? Тут упав літак”: останнє повідомлення, яке отримала донечка від тата, який зaгuнyв в авiакaтаcтрофі. фото

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes