Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Рецепт смачного домашнього квасу. Такий як ми купували в дитинстві з бочки. Швидше записуйте рецепт.

Рецепт смачного домашнього квасу. Такий як ми купували в дитинстві з бочки. Швидше записуйте рецепт.

admin
2 Червня, 20202 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до Рецепт смачного домашнього квасу. Такий як ми купували в дитинстві з бочки. Швидше записуйте рецепт.

Квас з цикорію – простий у приготуванні освіжаючий напій, який можна зробити за декілька годин в домашніх умовах. Смак нагадує радянський квас з бочки, але без хлібних ноток і щедрої стійкої піни. Міцність – 0,5-1,5% об.

Підійде будь-який розчинний цикорій без ароматичних і інших добавок. Якщо цикорій замінити ячмінним напоєм, то смак майже не змінитися, тільки колір вийде темнішим.

Кількість цукру можна змінювати на свій розсуд в діапазоні від 350 до 600 грам, регулюючи солодкість, в рецепті вказані пропорції для приготування квасу з кінцевим вмістом цукру 8-9%. Лимонна кислота потрібна для стабілізації кислотності сусла, вона не тільки покращує смак, але і сприяє бродінню, тому додавати обов’язково. Сухі дріжджі можна замінити пресованими (потрібно в 5 разів більше), але тоді в квасі можуть з’явитися бражні нотки смаку.

Інгредієнти на 5 літрів:

  • вода – 4,5 літри.
  • цукор – 450 грам.
  • лимонна кислота – 1 чайна ложка (з гіркою).
  • розчинний цикорій (порошок) – 2 столові ложки (з гіркою).
  • сухі хлібопекарські дріжджі – 1,5 чайної ложки (без гірки).

Рецепт квасу з цикорію:

1. Воду довести до кипіння в каструлі мінімум на 6 літрів. Зменшити потужність нагріву до середньої. Внести цукор і перемішувати до повного його розчинення.

2. Проварити 3-5 хвилин, знімаючи піну з поверхні. Після того як піна більше не буде з’являтися, вимкнути вогонь. Варка знищить всі патогенні мікроорганізми в цукрі.

3. Додати цикорій, перемішати. Охолодити сусло до температури нижче 35 ° C (можна до кімнатної). Внести лимонну кислоту і дріжджі. Перемішати.

Увага! Температура повинна бути обов’язково нижче 35 ° C, інакше дріжджі просто «зваряться» і квасне сусло не заграє.

4. Поставити каструлю на 2 години в темне місце з кімнатною температурою. Для захисту від комах накрити марлею. Перемішувати сусло кожні 30 хвилин. В кінці повинно бути явно видно ознаки бродіння: піна на поверхні, шипіння і легкий кислуватий запах.

Якщо залишити бродити на 12-24 години, то вийде алкoгoльний квас з цикорію міцністю 2-5%.

5. Перелити квас що бродить в чисті пластикові пляшки (без осаду), залишаючи мінімум 5-6 см вільного простору. Перед закручуванням пляшки злегка здавити, щоб рідина виявилася біля самого горлечка. Це забезпечить відсутність доступу кисню.

Замість пластикових пляшок можна використовувати банки з капроновими кришками або взагалі наповнити графин, але тоді квас буде не таким газованим, а термін зберігання скоротитися максимум до двох діб.

6. Залишити пляшки на 3-6 годин в темному місці з кімнатною температурою. Етап вважається пройдений, коли пляшки випростались і стали твердими.

7. Перенести домашній квас з цикорію в холодильник або підвал. Залишити на 3-4 години, поки напій не стане холодним, після його можна пити.

Увага! Щоб уникнути розриву пляшки періодично потрібно перевіряти тиск який у них сформувався, при необхідності випускаючи газ, якщо пляшки роздулися до неприродних розмірів або стали дуже твердими.

Термін придатності – до 5-ти днів, але краще робити напій невеликими партіями і випивати за 1-2 дні.

Навігація записів

Учасник дуету “Кролики” заступився за російську мову. Відео
“У мене іншого варіанту немає”: Кошовий зробив відверте зізнання. “Я не здатний з цим справитися”

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes